Каким образом свинец попавший в почву может вызвать отравление человека?

Вследствие загрязнения окружающей среды свинцом, он стал вездесущим компонентом любой растительной и животной пищи и кормов. растительные продукты в целом содержат больше свинца, чем животные.  накопление свинца ведут интенсивно грибы, мхи и лишайники и доводят его концентрацию до 64,76 частей на миллион соответственно. а вот более знакомые нам овес и клевер уже при концентрации свинца 50 частей на миллион начинают замедлять рост и урожайность снижается.  исследователи изучили процесс накопления свинца в почве. из атмосферы в почву свинец попадает чаще всего в форме оксидов, где постепенно растворяется, переходя в гидроксиды, карбонаты или форму катионов.  если почва прочно связывает свинец, это предохраняет от загрязнения её грунтовые и питьевые воды, растительную продукцию. но тогда сама почва постепенно становится все более зараженной и в какой-то момент может произойти разрушение органического вещества почвы с выбросом свинца в почвенный раствор. в итоге такая почва окажется непригодной для сельскохозяйственного использования. общее количество свинца, которое может задержать метровый слой почвы на 1 гектаре, достигает 500-600 тонн. такого количества свинца даже при сильном загрязнении в обычной обстановке не бывает. почвы песчаные, малогумусовые устойчивы против загрязнения; это значит, что они слабо связывают свинец, легко его растениям или пропускают через себя с фильтровыми .  отмечено активное накопление свинца в капусте и корнеплодах, причем именно в тех, которые повсеместно употребляются в пищу; например, отмечают большое содержание свинца в картофеле.

Міграція тварин (від лат. migratio — переселення, переміщення) — періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними середовищами існування, що віддалені одне від одного. Спричиняється змінами в умовах існування тварин чи змінах у вимогах цих тварин до умов існування на різних стадіях розвитку. Міграції тварин можуть бути сезонними (наприклад, переліти птахів або кажанів) та добовими протягом одного дня (наприклад, вертикальні міграції планктону у товщі океану). Для здійснення активної міграції тварині необхідне біологічне відчуття часу та напрямку (біонавігація). Міграції вищих хребетних супроводжується втратою територіальності, зменшенням внутрішньовидової агресії та посиленням стадної поведінки.

Пояснення:

У природі

■ Віруси регулюють чисельність своїх хазяїв.

■ Віруси є чинником зміни генетичної інформації організмів (з до вірусів відбувається горизонтальне перенесення генів, тобто передача генетичної інформації між особинами різних видів; найбільш ефективними чинниками мінливості геному є ретровіруси, які можуть переносити гени із клітини в клітину різних тварин, наприклад однакові ділянки вірусної ДНК виявлені в геномах миші, кота, свині й людини).

Для людини

■ Спричинення вірусних захворювань рослин, людини і тварин.

■ Використання в біологічному методі боротьби зі шкідливими видами (наприклад, вірус міксоматозу для боротьби з масовим розмноженням кролів в Австралії).

■ Застосування в генетичній інженерії (наприклад, для перенесення генів у клітини бактерій).

■ Для розпізнавання та лікування бактеріальних захворювань (наприклад, ефективним нині є лікування бактеріозів за до бактеріофагів у поєднанні з антибіотиками, оскільки багато форм патогенних бактерій стають стійкими до певних ліків).

Отже, віруси є необхідною ланкою в структурі живої природи і відіграють як негативну, так і позитивну роль для людини.