1.процесс дробления зиготы и формирования зародыша называется: 1)гаметогенезом 2)оплодотворением 3)эмбриогенезом 4)постэмбриональным периодом 2.в результате какого процесса происходит появление специфических различий между отдельными клетками зародыша 1)гистогенез 2)органогенез 3)филогенез 4)онтогенез 3.чем характеризуются новые организмы появившиеся в результате бесполого размножения 1)наличием новых признаков 2)появление комбинативной изменчивости 3)повышением адаптивных способностей 4)набор генов у них такой же как у маатеринского организма

13 4 5. 1 5 4 3. это и есть ответы в цифрах

Белая планария. питание и пищеварение-  пищеварительная система состоит из рта,глотки и слепозамкнутой кишки); дыхание-поглощение кислорода и удаление углекислого газа происходит через покровы тела. выделение-  тело белой планарии  покрыто многочисленными разветвленными канальцами,через которые происходит выделение. нервная система и органы чувств-состоит из нескольких пар головных  нервных  узлов и 1 или нескольких пар продольных нервных стволов; размножение-  белые планарии являются гермафродитами.размножаются как половым(перекрестное оплодотворение),так и бесполым путем. регенерация-  способна к регенерации. пресноводная гидра. питание и пищеварение-питается с : пищеварительно-мускульных клеток,жгутиков,железистых клеток,пищеварительного сока; дыхание-гидра дышит всем телом,растворенным в воде кислородом. выделение-в клетках образуются вредные вещества,которые выделяются в воду через стенки клеток,так же выделяется углекислый газ. нервная система и органы чувств-  тело гидры представлено сетчатой нервной системой.нервные клетки соединены между собой отростками.органов чувств нет. размножение-  размножается как половым путем,так и бесполым путем(почкованием); регенерация-способна к регенерации.за небольшой срок может отрастить утраченную конечность.

При тривалій і інтенсивній діяльності виникає стан втоми, прямим наслідком якого є дискоординація функцій і тимчасове зниження працездатності. втома, що не переходить певних меж є фізіологічним, а не патологічним станом і вона, звичайно корисна для організму. вона відображає перебудову регуляторних функцій від оптимального режиму роботи до екстремального, який визначає мобілізацію наявних фізіологічних резервів організму для підтримання певного рівня працездатності. отже втома є засобом підвищення функціональних можливостей організму. разом з тим втома захищає організм від виснаження при виконанні надмірно тривалої чи надмірно напруженої роботи.  сучасні уявлення про втому базуються на положеннях про багатосистемність змін функцій при роботі. втома є наслідком змін на одному органі або системі органів, а в багатьох з них. іншими словами, ніяких спільних для усіх випадків механізмів втоми не існує. в залежності від конкретної ситуації головна роль в розвитку втоми може належати різним фізіологічним системам. втома може бути зумовлена змінами функціонального стану регулюючих систем (нервової і гуморальної), систем вегетативного забезпечення діяльності, або ж змінами в самому руховому апараті (зміни скоротливої функції міофібріл, порушення електромеханічного зв’язку м’язових волокон, погіршення проведення імпульсів в нервово-м’язових синапсах тощо ).  в розвитку втоми виділяють дві фази: компенсованої (переборювальної) і некомпенсованої. у фазу переборювальної втоми підтримання певного рівня працездатності досягається вольовими зусиллями. належить пам’ятати, що підтримання високого рівня працездатності в цю фазу втоми забезпечується неекономними (надмірними) втратами енергії. при підвищеній напруженій роботі виникає друга фаза втоми – фаза непереборювальної втоми. основною її ознакою є помітне зниження працездатності.