Яке біологічне значення має складчаста будова кори великих півкуль?

Кора великих півкуль головного мозку,  шар сірої речовини товщиною 1—5  мм,  що покриває півкулі великого мозку ссавців тварин і людини. ця частина  головного мозку,  що розвинулася на пізніх етапах еволюції тваринного світу, грає виключно важливу роль в здійсненні психічною, або  вищою нервовою діяльності,  хоча ця діяльність є результатом роботи мозку як єдиного цілого. завдяки двостороннім зв'язкам з відділами нервової системи, що пролягають нижче, кора може брати участь в регуляції і координації всіх функцій організму. у людини кора складає в середньому 44% від об'єму всієї півкулі в цілому. її поверхня досягає 1468—1670  см   2  .   більше інформації тут  кора_великих_півкуль_головного_мозку-50788u

Те що кора великих півкуль має складчату будову яка потрібна для збільшення поверхні

будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів),

лімфатична система.

артерії  – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. стінки артерій з трьох шарів:

1.зовнішньої – сполучнотканинної оболонки.

2.середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна.

гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. еластичні волокна артеріям пружних властивостей.

періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по судинах.

зовнішній і середній шари мають і колагенові волокна, які здійснюють опір при розтягненні судин.

1.внутрішній  – ендотемальний шар.

крупні артерії (аорта, підключичні і сонні артерії) мають товсті стінки, тому витримують великий тиск крові. дрібні артерії – артеріоли, середній шар містить тільки гладкі м’язи.

вени  – збирають кров від органів і несуть її до серця. їхні стінки з тих самих оболонок, що і стінки артерій, але мають менше гладких м’язових і еластичних волокон (стінки тонші, діаметр більший). менш еластичні і легко розтягуються. мають півмісяцеві клапани (за винятком порожнистих), які забезпечують течію крові тільки в одному напрямку (до серця)

кров у венах тече під невеликим тиском тому на рух крові у венах великий вплив здійснюють оточуючі тканини, особливо скелетні м’язи. крім того, руху крові до серця сприяє розтягування порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху.

венули – дрібні вени.

капіляри  – найдрібніші кровоносні судини розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами. основна функція капілярів – забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами. тонка стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских ендотеліальних клітин. через неї легко проходять гази крові, продукти обміну речовин, поживні речовини, вітаміни, гормони і лейкоцити (за потреби).

багато капілярів в залозах, мозку; мало в сухожиллях.

капіляри можуть відкриватись і закриватись, змінюючи кровопостачання тканин.

рух крові по судинам, кров’яний тиск в них. пульс.

кров рухається по судинах в результаті: ритмічної роботи серця, різниці тисків у різних частинах кровоносної системи, присисної дії грудної порожнини.

ритмічна  робота серця  створює і підтримує різницю тиску в судинах. під час серця кров під тиском виштовхується в артерії. за час проходження крові по судинах енергія тиску витрачається. тому тиск крові поступово зменшується. в аорті він найвищий 120-150 мм.рт.ст., в артеріях – до 120 мм.рт.ст., в капілярах до 20, а в порожнистих венах від 3-8 мм.рт.ст. до мінімального (-5) (нижче атмосферного). згідно з законами фізики рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нижчим.

артеріальний кров’яний  тиск не є сталою величиною.  він пульсує в такт із серця: в момент систоли тиск підвищується до 120-130 мм.рт.ст. (систолічний тиск), а під час діастоли знижується до 80-90 мм.рт.ст. (діастолічний). ці пульсові коливання тиску відбуваються одночасно з пульсовими коливаннями артеріальної стінки.

кров’яний тиск у людини вимірюють  у плечовій артерії, зіставляючи його з атмосферним. для цього на плече одягають гумову манжетку сполучену з манометром. у манжетку нагнітають повітря поки пульс на зап’ястку не зникне. це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров по ній не тече. потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. в цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля починають доходити до зап’ястка. показники манометра в цей час і будуть характеризувати кров’яний тиск у плечовій артерії.

Планария в,г б дождевой червь а,д, е 1) белая планария - б) кишечник заканчивается слепо                                   в) покрыты ресничным эпителием                                     г) хищник 2) дождевой червь - а) членистое тело с кольцевыми перетяжками                                       д) замкнутая кровенсная система                                       е) задняя часть пищевода образует зоб