1.Листки соснових (хвоя) голчасті або лінійні, цупкі або м'які, розташовані спірально, поодиноко (на видовжених пагонах), пучками або попарно (на вкорочених пагонах), досить різні у поперечному перерізі. У більшості родів листки вічнозелені (живуть 3–12 років).
2.видозмінений пагін, що розвивається на кінцях гілок хвойних рослин у вигляді маленьких утворень, вкритих лусочками, що містить у собі статеві структури
7.Сосни бруньки стимулюють секреторну активність слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, мають відхаркувальну дію, бактерицидно впливають на патогенну мікрофлору носоглотки і ротової порожнини, мають слабкі сечогінні й потогінні властивості.
8. Чергування поколінь у сосни звичайної Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав'язі ("голе").
10.Ендосперм — особлива тканина рослин, що заповнює зародковий мішок і нагромаджує поживні речовини, необхідні для розвитку зародка
11.Гаметофіти насіннєвих рослин більшу частину життя проводять в оболонці спори (мікроспори — це пилок, а макроспори знаходяться в семязачатках), а у судинних спорових гаметофіт — маленька, але самостійна багатоклітинна рослина. У мохів, навпаки, в життєвому циклі домінує гаметофіт.
Щитник чоловічий, або чоловіча папороть (Dryopteris filix-mas (L.) Schott) — найбільш поширений в Україні вид папоротей. Вважається, що легенда про цвіт папороті пов'язана саме з чоловічою папороттю. Назва походить від уявлення про нього, як про сильну стать на противагу меншому й делікатнішому безщитнику жіночому (Athyrium filix-femina), але насправді ці папороті не є дводомними рослинами одного виду. Вони належать до різних видів, родів та не мають квітів, а також, як усі папороті, мають складний життєвий цикл із чергуванням спорофітного та гаметофітного поколінь.
Чоловіча папороть росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків. Рослина тіньовитривала. Спороносить у червні — липні. Поширена майже по всій Україні. Заготовляють у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Київській, Житомирській і Чернігівській областях. Запаси сировини великі.
Місцеві назви — папороть, глистник, іванове зілля, кочедижник та ін.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1)кто впервые занялся изучением животных и их классификацией? 2)какова роль аристотеля в развитии зоологии? 3) какое значение имели труды линнея и дарвина для развития зоология? 4) какова роль академических экспедиций и изучении животного мира россии? 5) охарактеризуйте важнейшие этапы развития науки зоологии в россии.