Особливості жиивлення інфузорії-туфельки.

Особливості будови та життєдіяльності одноклітинних організмів клітина найпростішого, як і  будь-яка еукаріотична клітина, має загально­клітинні органели. у  цитоплазмі найпростіших виділяють два шари: зовнішній  — ектоплазму та внутрішній  — ендоплазму. крім того, у  найпростіших є  характерні лише для них органели: руху (псевдоніжки, джгутики, війки), травлення (травні вакуолі, у  інфузорії  — клітинний рот, глотка), виділення та осморегуляції (скоротливі вакуолі). клітина одноклітинних тварин містить одне (амеба, евглена) чи кілька (інфузорія) ядер. переважна більшість одноклітинних має здатність  рухатися. за тимчасових випинів цитоплазми  — несправжніх ніжок (псевдоніжок) переміщуються найпростіші, позбавлені щільної клітинної оболонки (амеби). швидкому пересуванню одноклітинних сприяють джгутики (евглена зелена) та війки (інфузорія-туфелька). способи  живлення  найпростіших різноманітні. більшість із  них живляться гетеротрофно. у  амеби їжа потрапляє в  цитоплазму за псевдоподій, що захоплюють її. у  інфузорії коливання війок спричиняє по­трапляння їжі в  клітинний рот і  глотку. перетравлення їжі відбувається в  травних вакуолях. неперетравлені рештки їжі виводяться з  клітини у  будь-якому місці, до якого підходить травна вакуоля (амеба) або через особливі отвори (порошиця у  інфузорії-туфельки). серед одноклітинних тварин є  види, які живляться як зелені рослини (вольвокс). у  їх цитоплазмі є  хроматофори  — органели з  фотосинтезуючими пігментами. для деяких джгутикових, що мають хроматофори (евглена зелена), характерний змішаний (міксотрофний) тип живлення. на світлі вони здатні до фотосинтезу, а  в  темряві живляться готовими органічними речовинами. дихання  здійснюється шляхом надходження кисню через усю поверхню клітини. він окислює складні органічні речовини до со2, н2о та інших сполук. при цьому вивільняється енергія, що використовується для процесів життєдіяльності тварин. виділення  продуктів життєдіяльності відбувається через скоротливі вакуолі. за їх підтримується постійний осмотичний тиск усередині клітини. скоротлива вакуоля виконує функцію відкачування води, що постійно потрапляє у  клітину за законами космосу. така осморегуляція характерна для прісноводних одноклітинних, у  цитоплазмі яких міститься більше солей, ніж у  довкіллі. у  морських і  паразитичних форм скоротливих вакуоль немає, оскільки концентрація солей у  довкіллі не менша, ніж усередині організму. для найпростіших характерні нестатевий та статевий способирозмноження. нестатеве розмноження здійснюється шляхом поділу та брунькування. найчастіше розмножуються одноклітинні поділом материнського організму на дві дочірні клітини. для інфузорії-туфельки, крім поділу, характерний  статевий процес, під час якого дві інфузорії тимчасово сполучаються між собою та  обмінюються малими ядрами. таким чином інфузорії обмінюються генетичною (спадковою) інформацією, що міститься в  їх ядрах. одноклітинним властива  подразливість  — відповідь-реакція організму на зовнішні впливи. несприятливі умови зовнішнього середовища одноклітинні переносять у  стані цисти  — клітина округлюється, стискується, втягує органели руху і  покривається товстою оболонкою. найпростіші поширені по всій земній кулі. до них належать вільноживучі та паразитичні види. за особливостями будови одноклітинні поділяються на кілька типів:   cаркоджгутикові,споровики,  інфузорії.  живлячись здебільшого мікроорганізмами та органічними рештками, найпростіші включають їх у  загальний процес кругообігу речовин у  біосфері. самі ж  вони є  кормом для деяких ракоподібних, молюсків, мальків риб. помітна їхня роль у  самоочищенні водойм. процеси ґрунтоутворення також здійс­нюються за найпростіших. джгутикові одноклітинні служать для біологічної оцінки ступеня чистоти водойм (біодіагностики). форамініфери та променяки відіграють значну роль в  утворенні відкладень крейди та вапняку, що є  цінними будівельними матеріалами. паразитичні види (амеба дизентерійна, малярійний плазмодій, трипаносоми, лямблії, лейшманії) викликають небезпечні захворювання людини та свійських тварин, однак деякі з  них є  перспективними для створення біологічних методів боротьби зі  шкідниками.

1. Цервикальная слизь разжижается ее составными компонентами: гликопротеинами, минералами, ферментами. Она становится потому, что для передвижения сперматозоидов необходимо наличие жидкой среды ( так как их передвижение осуществляется за счёт хвоста (жгутика)).

2. Так как яичники производят яйцеклетки не каждый день, а только раз в месяц.

3. Гаструляция - это процесс образования зародышевых листков (эктодермы, энтодермы, а также на более поздней стадии - мезодермы). Во время этого этапа образуется также гастропор (первичный рот) - беспозвоночные, вторичный рот у черепных.

4. Они зараждаются в эмбриональном периоде. Их количество на тот момент - примерно 1 миллион.

Объяснение:

Липидный обмен, или метаболизм липидов — сложный биохимический и физиологический процесс, происходящий в некоторых клетках живых организмов.

Липидный обмен включает в себя следующие процессы:

Расщепление, переваривание и всасывание липидов в пищеварительном тракте, поступающих вместе с пищей.

Транспорт жиров из кишечника с хиломикронов.

Обмен триацилглицеролов.

Обмен фосфолипидов.

Обмен холестерола.

Взаимопревращения жирных кислот и кетоновых тел.

Липогенез.

Катаболизм липидов — липолиз.

Катаболизм жирных кислот.