Какие растения называют покрытосеменными? почему они получили такое название?

Общие сведения о покрытосеменных растениях покрытосеменные растения (лат. angispermae). по числу видов покрытосеменные далеко превосходят все другие группы высших растений. покрытосеменные растения включают цветковые (angispermae) и магнолиофиты (magnoliophyta), это тип высших растений, включающий два подкласса (или класса) — однодольных и двудольных, около ста порядков, до 300 000 видов. они характеризуются исключительным разнообразием жизненных форм, как наземных, так и водных. к этой группе относятся как самые мелкие (вольфия, менее 2 мм), так и самые крупные (эвкалипты, до 150 м высотой) из ныне живущих растений. типичными признаками покрытосеменных считаются сосуды в древесине, ситовидные трубки с клетками-спутниками, листья с широкой пластинкой и многопорядковым сетчатым жилкованием, цветки циклического строения, развитие семяпочек в завязи, прорастание пыльцы на рыльце, двойное оплодотворение, превращение завязи в плод, содержащий семена. ни один из этих признаков не является постоянным, свойственным всем без исключения ее членам. принадлежность к покрытосеменным определяется на основе совокупности характерных признаков, некоторые из которых могут отсутствовать. границы этой группы растений определялись путем отделения от нее уклоняющихся форм, поскольку во времена карла линнея считалось, что все растения имеют цветки. лишь постепенно вырисовывались отличия покрытосеменных от споровых и голосеменных растений, причем в доэволюционный период эти отличия абсолютизировались. по сей день многие систематики склонны видеть в покрытосеменных чрезвычайно обособленную группу растений, придавая им ранг типа. к тому же считалось, что покрытосеменные появились уже вполне сформировавшимися в середине мелового периода. в результате происхождение этой группы в течение многих лет было окутано тайной. сейчас мы знаем, что признаки покрытосеменных постепенно формировались в нескольких параллельно развивающихся эволюционных линиях древних голосеменных (проангиоспермы). граница между голосеменными и покрытосеменными в свете этих данных выглядит менее отчетливой, а происхождение последних представляется закономерным результатом процесса ангиоспермизации. первые достоверные покрытосеменные появились в начале мелового периода, около 130 млн. лет назад. их древнейшие представители, по-видимому, не имели типичных цветков. к середине мелового периода наметились эволюционные линии, ведущие к современным магнолиецветным, сережкоцветным, однодольным и др. все это время покрытосеменные играли подчиненную роль в растительных сообществах, где преобладали хвойные, саговниковые и вымершие группы голосеменных. выдвижение покрытосеменных на первые роли началось лишь в конце мелового периода, причем растительные формации, в которых они безусловно господствуют — тропические дождевые леса, различных типов злаковники и др. — появились сравнительно недавно. видовое разнообразие покрытосеменных значительно возросло в течение ледникового периода, частью за счет гибридизационных процессов. основные пищевые ресурсы, поддерживающие животное население планеты и человека, сейчас в этой группе растений. она обладает огромным, еще далеко не познанным разнообразием, имеющим огромное значение для нормального развития и здоровья человеческого организма. ботаническая ситематика отдел цветковых растений традиционно подразделяется на 2 класса — magnoliopsida (двудольные) от названия рода magnolia и liliopsida (однодольные) от названия рода lilium. более популярны традиционные названия этих таксонов — dicotyledones и monocotyledones. происхождение этих названий вполне очевидно: dicotyledones имеют две семядоли в семени, тогда как у monocotyledones семядоля одна. классы двудольных и однодольных, в свою очередь, подразделяются на подклассы, которые делятся на порядки (иногда объединяемые в надпорядки), семейства, роды и виды со всеми промежуточными категориями. имеется целый ряд современных систем классификации цветковых растений.

Поняття і загальна характеристика вічнозелених рослин, їх особливості і методи вирощування. Характеристика і основні представники трав'янистих вічнозелених рослин. Відмінні риси ампельних і витких рослин. Водяні рослини і суккуленти.Квіткові рослини крім естетичного мають і величезне санітарне значення, захищаючи міста і селища від диму, вихлопних газів, пилу і пр.

Багато які рослини володіють фитонцидними властивостями. Парення, сади, алеї і бульвари це своєрідні артерії, що очищають забруднене повітря міста.

 

Деревно-чагарникові насадження значною мірою згладжують амплітуду температурних коливань, збільшують в спекотні дні вогкість повітря, мають меліоративне і водозахисне значення.

Особливо велике значення зелені насадження мають в боротьбі з різними виробничими і вуличними шумами.

У комплекс рішень по зеленому будівництву входить і перетворення природних лісових масивів, що знаходяться поблизу великих населених пунктів, в благоустроенние лісопарки. Велике значення додається озелененню території заводів, фабрик, дитячих установ і інш. Нові житлові квартали приймаються комісією тільки після того, як там проведуть роботи по озелененню. Все це - один з яскравих показників зростання культурного рівня країни.

Живі квіти потрібно протягом всього року. Вони використовуються для оформлення місць озеленення, а також для отримання срезочного матеріалу як з відкритого, так і із закритого грунту, застосовуються для різного вигляду аранжувань (букетів, кошиків, композицій і т. д.).

Багато які квіткові рослини, крім естетичного значення, мають і утилітарне, т. е. використовуються в харчовій, ефиромасличной, лікарській промисловості. В декоративному садівництві істотне значення мають кімнатні рослини. Вони прикрашають приміщення, допомагаючи створенню сучасного інтер'єра, і благотворно впливають на поліпшення їх мікроклімату. Кімнатні рослини пом'якшують сухість повітря, збирають і затримують на собі пил, виділяють фитонциди і збагачують повітря киснем.

Вічнозелені рослини в закритому грунті, як правило, розмножати вегетативним , т. е. черенкувати, діленням куща, отводками і т. д., а також сім'ям.

 

Найбільш вимогливі до світла трав'янисті і все квітучі рослини. Багато світла необхідно також для рослин із забарвленим, строкатим листям. Значно менш вимогливі до світла рослини, що володіють щільним кожистими листям, такі, як фікус, аспидистра, мирта, аукуба, филодендрон і інш. Вони здатні перенести невелику нестачу світла. До них можна віднести і папороті, які від прямих сонячних променів сонця отримують опіки і можуть навіть загинути.

Объяснение:

Тундра розташована на північ від зони тайги у субарктичному поясі. Розташована уздовж узбережжя Євразії та Північної Америки, включно з Гренландією; зустрічається в горах тайги. ... Головна риса тундри — заболочені низовини в умовах суворого клімату, високої відносної вологості, сильних вітрів і багаторічної мерзлоти. Тундра і Лісотундра

Ці зони розташувалися в субарктичному поясі. Вони займають північні області Північної Америки і південні частини островів. Погода характеризується нетривалим влітку, коли температура повітря не перевищує +16 градусів за Цельсієм. Як правило, вона тримається не більше місяця.

Объяснение: