Вклетке бактерий молекула днк 1)спирально закручена 2)отсутствует 3)кольцевая 4)закручена в тройную спираль кроссинговер приводит к перекомбинациям 1)участка гомологичных хромосом 2)рибосом 3)негомологичных участков хромосом 4)нет верного ответа

приметы про кузнечиков и сверчков

летом даже в обычной городской квартире может завестись кузнечик, который по ночам будет донимать вас своим стрекотанием. не следует путать кузнечика со сверчком, появление которого в доме сулит огромную беду. кузнечик в этом отношении более миролюбив, так как, согласно народным приметам, всего лишь вас о возможных неприятностях, которых вы легко сможете избежать, если захотите.

есть и еще одна примета, которая указывает, что если в дом забрался кузнечик и начал стрекотать, то таким образом он хочет выселить из жилища его законного хозяина. конечно, мало кто будет поддаваться на подобные провокации, однако все же стоит проверить, все ли в доме в порядке. вполне вероятно, что вы забыли выключить воду или же газ, что может обернуться серьезными неприятностями, если вовремя этого не заметить.

обычно кузнечики прекрасно уживаются с людьми в одном доме и не доставляют им каких-либо проблем. более того, наши предки с незапамятных времен умели по поведению этого насекомого предсказывать погоду. если кузнечик вдруг переставал стрекотать, то с ближайшие несколько часов следовало ожидать дождя. наоборот, стрекочущий кузнечик в непогоду обещал, что скоро выглянет солнышко.

мутагени – це чинники, які здатні спричиняти мутації.можливість експериментального отримання мутацій вивчали г. а. надсон і г. с. філілов, г. д. меллер, в. в. сахаров, м. є. лобашов, і. а. рапопорт, с. м. гершензон та ін. встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. до найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні.

хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). пріоритет відкриття хімічних мутагенів належить радянським дослідникам. у 1933 році в. в. сахаров одержав мутації шляхом дії йоду, у 1934 році м. є. лобашов використовував аміак, у 1946 р. радянський генетик і. а. рапопорт виявив сильну мутагенну дію формаліну і етиленіміну, а ійська дослідниця ці. ауербах – іприту.

фізичні мутагени (іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені, фотони світла, температура). уперше індуковані радіацією мутації були експериментально одержані радянськими вченими г. а. надсоном і г. с. філіпповим, які у 1925 р. спостерігали на дріжджах мутаційний ефект під дією іонізуючої радіації. у 1927 р. американський генетик г. меллер показав, що рентгенівські промені можуть викликати мутації у дрозофіли. для штучних мутацій часто використовують гамма-промені, джерелом яких у лабораторіях, зазвичай, є радіоактивний . останнім часом для індукування мутацій дедалі частіше використовуються нейтрони, які мають велику проникаючу здатність. одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів з наявної у тканинах води. ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі й нуклеїнові кислоти.

біологічні мутагени (віруси і токсини ряду організмів, особливо цвілевих грибів). у ряді лабораторій було встановлено велику кількість хромосомних аберацій у культурах мікроорганізмів та клітин тварин і людини, які були вражені вірусами. виявилося також, що віруси викликають мутації у рослин і тварин. при цьому мутагенну дію мають не тільки патогенні для даного організму віруси. так, у дрозофіли отримали ряд мутацій дією вірусу лейкозу мишей. причина цього явища, мабуть, криється у здатності вірусів викликати глибокі зміни метаболізму клітини.