Вусловиях тропической африки у капусты белокочанной не образуются кочаны какая форма изменчивости проявляется в данном случае

безпека гмо

чи безпечні гмо? дискусії з цього приводу не вщухають. потенційні ризики, пов'язані з використанням гмо, зводяться, в основному, до таких:

1) небезпека їжі, приготованої з гмо, пов'язана з імовірним впливом введених генів на здоров'я людини; 2) руйнування природних екосистем і порушення екологічної рівноваги при масовому відкритому культивуванні трансгенних рослин.

на жаль, противники гмо не можуть обґрунтувати свої побоювання на більш-менш пристойному науковому рівні, оскільки кількість коректних наукових робіт, які стосуються теми безпеки гмо, досить обмежена. пов'язано це з труднощами об'єктивної та коректної постановки експериментів з дослідження безпеки. вчені - біохіміки, фізіологи і молекулярні біологи рослин національної академії наук сша і ще 11-ти наукових спільнот з різних країн світу - стверджують, що з наукової точки зору не існує ніякої відмінності між рослинами, отриманими з використанням генної інженерії і рослинами, виведеними традиційними селекції при культивуванні їх на полях і використанні у виробництві, оскільки сам метод отримання трансгенних рослин не викликає ніяких побоювань. саме тому проблеми безпеки та застосування гмо повинні вирішуватися на рівні індивідуального продукту - за різних тестів, які підтверджують відповідність досліджуваної продукції існуючим стандартам і нормам.

небезпека вживання гмо в їжу: проблема алергії

іноді доводиться чути, що гмо можуть викликати алергію. спробуємо спочатку розібратися, що таке алергія. ми вже знаємо, що вся їжа, яку ми їмо, розкладається в нашому кишечнику до простих складових, основних молекул. звичайно, чужорідні білки не можуть розщепитися на складові частини миттєво - це відбувається поступово, в міру просування по травному тракту. деякі великі білки, які містяться в нашій їжі, здатні викликати алергічну реакцію у чутливих до них людей.

Умикробов, так же как у др. физ. тел, различают толщину, длину, глубину, объем, площадь поверхности, массу. все эти размеры малы. диаметр кокков колеблется от 0,5 до 2,5 мкм, палочковидных и спиралевидных форм -от 0,1 до 2 мкм, длина палочковидных особей-от 0,2 до 8-10 мкм, длина спиралевидных особей - от 4 до 50 мкм. отдельные особи палочек (серобактерий) и спирохет в длину могут достигать 150 мкм и даже 500 мкм. толщина спор равна или в 1,5 - 2 раза больше диаметра бактерии, клеточной стенки - 10 -35 нм, цитоплазматической мембраны - 5 -7,5 нм, рибосом- 10 -20 нм, гранул- 0,1 -0,5 мкм, капсулы- 0,05 - 2 мкм, размеры жгутиков составляют 12 -30 нмхб-9 мкм (у спирилл -до 80-90 мкм), пили- 7 -8,5 нмхо.з-1 мкм. в фиксированных и окрашенных мазках размеры меньше реальных. объем (vs) и поверхность (as) бактерий рассчитывают по формулам. для шаровидных бактерий vs=4/3pr3 , as=4pr4; для палочковидных vs=2pab2, as=2pb(b+2a), где а-половина максимальной длины; b - половина максимальной ширины. параметры грибов также сильно варьируют: от нескольких мкм (микрогрибы) до см. (макрогрибы). у паразитических дрожжеподобных грибов размеры колеблются в пределах 2 -5 мкм, у мицеллярных- 1 - 10x4 - 100 мкм. размеры органоидов соответственно больше, чем у бактерий. основные параметры простейших: 1x2 мкм; 1,5x3,5; 1,5 - 5x15 - 40; 8-10x10-18; 12 х 25; 40-70x50-200 мкм. длину и толщину бактерий, так же как грибов и простейших, измеряют в живом состоянии микроорганизмов, в период их максимальной стационарной фазы, взвешенными в физрастворе под фазово-контрастным микроскопом с окуляра-микрометра ( размеры вирусов составляют от 20 до 350 нм. средний размер вирионов пикорнавирусов равен 20 -30 нм, тогавирусов- 50 -70, аренавирусов- 130, реовирусов - 60 - 80, ортомиксовирусов - 90-110, парамиксовирусов - 100 -300, аденовирусов- 70 -90, рабдовирусов-80x180, герпесвирусов- 150 -300, поксвирусов-75 х150 х 350 нм и др.