Почему у животных , ведущий наземный образ жизни сформировалась наиболее сложно устроенные оргонов чуств.

В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року, у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату з пазушних бруньок, що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Сплячі бруньки - пазушні і додаткові бруньки, що після зимівлі не розвиваються, вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.

Галуження - утворення на головному стеблі з веге­тативних бруньок бічних пагонів, формується крона (сукупність усіх надземних паго­нів дерева, що відходять від стовбура). У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних паго­нів (у шипшини, смородини, аґрусу); у жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підзем­ної частини пагона (кущіння, чим краще кущаться злакові, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай).

Галуження визначає зовнішній вигляд рослини, воно дає змогу збільшує листкову поверхню для фотосинтезу, навіть в залежності від кліматичних умов це може відбуватися по-різному.

Знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв пло­дів чи задоволення своїх естетичних потреб (створюється завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст паго­на у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів, таким чином можна вирос­тити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів).

скорее всего говорится о нервных клетках, т.к. не делятся клетки у которых нет ядер.

Объяснение:

Практически все клетки человеческого организма имеют ядра. Они управляют всеми физиологическими процессами как в самой клетке, так и в организме в целом, а главное — обладают к делению и воспроизводству себе подобных. Единственное исключение составляют эритроциты, или красные кровяные тельца. Рождаются они с ядром, но уже на ранних стадиях развития теряют его, тем самым утрачивая к размножению. Новые же эритроциты образуются в костном мозге из стволовых кле ток, являющихся родоначальниками всех кровяных клеток. Продолжительность жизни красных кровяных телец у человека в среднем составляет 125 суток. Ежесекундно их образуется около 2,5 млн. и ровно столько же погибает. В норме количество эритроцитов постоянно — в 1 мм крови их содержится 4,5—5 млн. Снижение этого показателя может привести к такому, например, заболеванию, как анемия.