Охарактеризуйте зовнішню будову птаха , зазначаючи риси пристосованості до польоту!

Видозмінені верхні кінцівки. тонкі пустотілі кістки роблять вагу птаха меншою.скелет крила: 1. придаткове крило 2. термінальна фаланга великого пальця 3. базальна фаланга великого пальця 4. малий палець 5-6. карпометакарпус 7. зовнішня ліктьова кістка 8. зовнішня променева кістка 9. променева кістка 10. ліктьова кістка 11. плечова кістка 12. дзьобоподібний відросток 13. лопатка [ред. ] скелет крила передні кінцівки птахів — крила — є головними частинами тіла, пристосованими для польоту. кожне крило має головну поверхню, якою воно розрізає повітря, що складається з трьох кісток: плечової, ліктьової і променевої. кисть кінцівки, що еволюційно складалася з п'яти пальців, зредукована до трьох пальців (пальці ii, iii і iv або i, ii, iii, залежно від схеми нумерації[28], а її призначенням є місце кріплення махового пір'я першого порядку, однієї з двох головних груп махового пір'я, що відповідає за форму крила. другий набір махового пір'я знаходиться позаду кистевого суглобу ліктьової кістки та має назву махового другого порядку. решта пір'я називається криючим та поділяється на три набори. інколи крило має рудиментарні кігті, хоча у більшості видів вони втрачаються до часу досягнення птахом статевої зрілості (наприклад, у пташенят гоацинів, що лазять по деревах) . але вони зберігаються у таких птахів як птах-секретар, паламедеї, лапчастоноги, страуси, деякі серпокрильці та у деяких інших видів птахів в якості частої, але не загальної риси. кігті викопного археоптерикса нагадують за будовою кігті гоацинів.

1. самый распространённый случай заражением гонореей является половой акт, так же возможно заражение и при оральном сексе. бытовое заражение крайне редко встречается

2. сибирская язва не может передаваться от человека к человеку (является исключением кожная форма заболевания сибирской язвой), этим инфекционным заболеванием можно заразится от контакта с больным животным, воздушно капельным путём, так же она может попасть в организм через порезы или ссадины.

в случае с гонорее нужно обратится к врачу и чем раньше тем лучше, уменьшается риск последствий.

существует вакцина от сибирской язвы, есть для животных и людей. вакцину для животных используют в целях контроля этой инфекции в животноводстве, для людей же вакцина ограничена, её используют для сотрудников разных лабораторий где сотрудники имеют риск заражением сибирской язвой

синдро́м да́уна — трисомія за 21 хромосомою — генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21 парі

такі діти мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. їм притаманна характерна зовнішність, підвищена можливість появи певного спектру захворювань (наприклад вроджених вад серцево-судинної системи, набутих вад сенсорної системи, тощо), певна розумова відсталість, через яку має місце повільніший розумовий розвиток на фоні здорових особин та гірша соціальна адаптація.

фактором, який впливає на виникнення цього стану (дисфункція специфічного білка під час ділення генетичного матеріалу) є вік матері - дуже рання або пізня вагітність. якщо вік матері перевищує 40 років ймовірність народження дитини синдромом дауна 1: 100 (статистика в різних джерелах варіюється, має тенденцію до зростання числа випадків). також впливає і вік батька, але в меншій мірі. це пов'язано з тим, що з віком у чоловіків і жінок зростає ймовірність, що в сперматозоїдах і яйцеклітині не буде необхідної кількості хромосомного набору. з цією метою всім жінкам після 35 років під час вагітності рекомендовано проходити перинатальну діагностику.

причиною також може бути спорідненість між батьками, це збільшує ймовірність прояву будь-якого генетичного захворювання

неправильний спосіб життя, шкідливі звички, стреси та перенесені захворювання під час вагітності, впливають на розвиток плоду, та на виникнення синдрому дауна в меньшій ступені.

у момент зачаття відбувається випадковий збій в з'єднанні жіночої і чоловічої хромосом, при цьому виникає зайва копія хромосоми в 21-й парі. внаслідок цього у таких дітей є зовнішні характерні відмінності і особливості в розвитку. хвороба дауна виникає у хлопчиків і дівчаток однаково часто.

фізіологічною причиною розвитку синдрому дауна є збої у хромосомному наборі. при даному синдромі у 21-й хромосомі формується додатковий генетичний матеріал (або на деяких її ділянках). у нормі у людини повинно бути 46 хромосом, а у дітей з даною патологією їх на одну більше (47). варто зазначити, що на розвиток хвороби не впливає екологія, прийом ліків або інші фактори зовнішнього середовища. хромосомні аномалії розвиваються випадково, і виправити їх неможливо.

форми синдрому дауна не у спадок. єдиним винятком може бути транслокаційна форма, яка викликає хромосомні порушення у батьків і може спровокувати патологію у наступного покоління.