Членистоногие органы выделения и особенности выделительный системы

Уводных членистоногих(ракообразные) это видоизмененные целомандукты. конечный подует выделения аммиак. но он сильно обводненный, что не является проблемой. так как потерю воды членистоногие легко восполняют(они же водные). у наземных(хелицеровые, насекомые) выделительный система представлена мальпигиевыми . это такие слепозамкнутые с одного конца трубочки, открывающиеся другим концом в кишечник. на границе толстого и тонкого кишечника. в кишечнике происходит обратное всасывание воды. это приспособление для воды. конечный продукт выделения это мочевая кислота и обезвоженный гуанин. вроде бы все

Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезна могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Тепер ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стана біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини.

Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але і фізичний, психічний і соціальний добробут людини. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але і тими умовами, у яких ми живемо.

За визначенням російського академіка-медика В. П. Казначеєва, екологія людини - комплексний міждисциплінарний науковий напрям, що досліджує закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем, проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії, проблеми цілеспрямованого керування збереженням та розвитком здоров'я населення, вдосконалення виду Homo sapiens. За сучасними уявленнями, екологія людини - це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що вивчає медико-6іологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством та природою.

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності як цілісну систему, в якій істотне значення мають не лише складові елементи, але й їхній зв'язок, характер і динаміка цього зв'язку. Таке вивчення системи «людина - середовище" не характерне для жодної з інших медичних дисциплін, понятійні засоби яких розраховані на виділення окремих елементів і роз'єднане вивчення їхніх властивостей та будови.

Виходячи з цього, об'єктом вивчення екології людини слід вважати систему «людина - навколишнє середовище", або антропоекосистему, що є територіальною системою, в межах якої однотипна (міська, сільська тощо) людська популяція взаємодіє з відносно однорідним навколишнім середовищем і критерієм ефективності функціонування якої є високий рівень здоров'я населення. Антропоекосистеми є складовими частинами соціоекосистем відповідного ієрархічного рівня.

Головні завдання екології людини були визначені у 1983 р. на першій всесоюзній нараді у м. Архангельську та в 1984 р. на першій всесоюзній школі-семінарі з даної проблеми у м. Суздалі. До них зокрема належать:

вивчення стану здоров'я людей та соціально-трудового потенціалу популяцій даної генерації;

дослідження динаміки здоров'я та соціально-трудового потенціалу популяцій в аспектах природно-історичного та соціально-економічного розвитку;

прогноз стану здоров'я майбутніх генерацій;

вивчення впливу окремих факторів середовища та їхніх комплексів на здоров'я і життєдіяльність популяцій;

дослідження процесів збереження та відновлення здоров'я і соціально-трудового потенціалу популяцій;

аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини;

розробка нових методів екології людини (космічних, біохімічних тощо);

розробка шляхів підвищення рівня здоров'я та соціально-трудового потенціалу населення;

прогнозування можливих змін у характеристиках здоров'я людей під впливом змін зовнішнього середовища;

розробка науково обґрунтованих нормативів корекції відповідних компонентів систем життєзабезпечення з урахуванням прогнозів та аналізу антропоекологічної напруги.

Відповідь:

На дозрілій рослині (дорослому спорофіті) на спорангіях з'являються спори. З часом із спор проростає дозріла рослина (дорослий гаметофіт). У гаметофіту на статевих органах (чоловічі - антеридії, а жіночі - архегонії) утворюються статеві клітини - гамети (жіночі - яйцеклітина, а чоловічі - сперматозоїди). Сперматозоїд потрапляє (у деяких рослин - тільки у воді) до яйцеклітини, і у процесі запліднення утворюється зигота.

Поступово із зиготи розвивається зародок, потім проросток, і в результаті знову утворюється дозріла рослина (дорослий спорофіт).

Пояснення: