Какая из указанных экосистем характеризуется наибольшей устойчивостью? 1: овраг 2: дубрава 3: плодовой сад 4: берёзовая роща

Правильный ответ 2-дубрава.
наиболее устойчивая экосистема та, которая, во-первых,  естественная, во-вторых, имеющая большое количество разных видов, в данном случае деревьев. дуб преобладает, но в дубраве существует много других деревьев и кустарников, чего не скажешь о березовой роще, например. ну а сад-это созданное человек, поэтому само по себе менее устойчиво. 

Эпидермис — наружный слой кожи животных.

Дерма, кутис — собственно кожа, соединительнотканная часть кожи у позвоночных животных и человека, расположенная между эпидермисом и нижележащимиорганами, с которыми дерма более или менее подвижно связана посредством подкожной рыхлой соединительной ткани, часто богатой жировыми отложениями.

Вибриссы или вибрассы  — осязательные механочувствительные длинные жёсткие волосы многих млекопитающих, выступающие над поверхностью шёрстного покрова.

Альвеола — концевая часть дыхательного аппарата в лёгком, имеющая форму пузырька, открытого в просвет альвеолярного хода.

Плацента  — эмбриональный орган у всех самок плацентарных млекопитающих, некоторых сумчатых, рыбы-молот и других живородящих хрящевых рыб, а также живородящих онихофор и ряда других групп животных, позволяющий осуществлять перенос материала между циркуляционными системамиплода и матери.

Пуповина— особый орган, соединяющий эмбрион, а затем плод с материнским организмом.

Беременность — биологическое состояние животных, характерное для самок плацентарных и сумчатых млекопитающих.

Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.

Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.

Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними. Наприклад, український ентомолог І. З. Лівшиц встановив, що у кліщів ембріогенез займає 40-50 % всього періоду розвитку від яйця до дорослої особини.