Значение колониальных водорослей в природе?

Яркими представителями колониальных организмов являются колониальные зеленые водоросли (напр. , эудорина, пандорина, а также вольвокс, представляющий переходную форму к настоящим многоклеточным организмам) . Широко распространены колониальные формы и среди других групп водорослей - диатомовых, золотистых и т. п. Среди гетеротрофных жгутиконосцев и инфузорий также немало колониальных форм. Существуют колониальные радиолярии.  Поддержание кислородного баланса атмосферы. В настоящее время водоросли, выделяя в процессе фотосинтеза огромное количество кислорода, обогащают им атмосферу Земли. Достаточно напомнить, что вода покрывает 2/3 поверхности планеты и в верхнем слое содержит растительный планктон. Эти планктонные водоросли выделяют в атмосферу основное количество кислорода и поэтому их называют «легкими планеты» . Содержание О2 в самом верхнем слое воды может быть в 2-3 раза выше, чем в воздухе.  Мощный геологический фактор. Водоросли принимают участие в образовании известняковых пород (древние синезеленые водоросли) , коралловых рифов (красные водоросли) , меловых пород (золотистые водоросли) .  Водоросли являются первым звеном в цепи питания мелких водных животных (циклопов, дафний и др. беспозвоночных) , а также рыб (толстолобик, амур) .  Водорослевые заросли играют важную роль в создании особых водных биоценозов.  Почвенные водоросли повышают плодородие почв, благодаря своей к азотфиксации. Водоросли обеспечить до 15% потребности высших растений в азоте.

Білки — важливий клас біологічних макромолекул, що містяться у всіх біологічних організмах, та складаються переважно з вуглецю, водню, азоту, фосфору, кисню і сірки. Всі білки є полімерами амінокислот. Ці полімери також відомі як поліпептиди і складаються з послідовності 20 різних L-α-амінокислот, що також називаються амінокислотними залишками. Для ланцюжків довжиною приблизно до 40 залишків замість терміну «білок» частіше використовується термін «пептид». Щоб бути здатним виконувати свою біологічну функцію, кожен білок приймає одну або більше конформацій, що утворюються за до ряду нековалентних взаємодій, таких як водневі зв'язки, іонні, вандерваальсівські і гідрофобні взаємодії. Для того, щоб зрозуміти функцію білків на молекулярному рівні, часто необхідно визначити тривимірну структуру білків. Галузь біології, що займається встановленням структури білків, називається структурною біологією та використовує такі методи як рентгеноструктурний аналіз і ЯМР-спектроскопія.

Число залишків, необхідне для виконання більшості специфічних біохімічних функцій, становить близько 40—50, що, здається, є нижчою межею розміру переважної більшості доменів. Розміри білків (але не пептидів) змінюються від цієї нижчої межі до кількох тисяч залишків в багатофункціональних або структурних білках. Оцінка середньої довжини більшості білків становить близько 300 залишків. Білки також часто формують білкові комплекси, що складаються з білкових субодиниць, наприклад багато тисяч молекул актину збираються у довгі мікрофіламенти.

Ли́нька — процесс смены покровов животных, имеющий разнообразный характер. У рептилий она сопровождается сменой эпидермиса (кожи), а у млекопитающих и птиц сменой кожного покрова (перья, мех, шерсть), у насекомых во время линьки могут заменяться целые части тела, такие, как крылья или экзоскелет.

Среди позвоночных линька встречается у всех тетрапод. Линяют, сбрасывая несколько слоёв ороговевших клеток эпителия, лягушки и жабы. Линька также характерна для представителей пресмыкающихся. Среди рептилий змеи периодически целиком сбрасывают роговой покров, при этом образуется т. н. выползок — сброшенная «шкурка» змеи. У птиц при линьке сменяется оперение, причем в умеренных и приполярных широтах происходит сезонная линька (весной и осенью) — смена зимнего оперения на летнее. Иногда при этом меняется его окраска (полярная сова, белая куропатка). У млекопитающих, живущих в умеренных широтах, как правило, линька также происходит два раза в год — весной, когда сбрасывается густая зимняя шерсть, и осенью, когда нарастает тёплый зимний покров. Зачастую меняется и цвет этого покрова, например у зайцев, белок и других

Авитаминоза-возникает из-за нехватки витаминов

Объяснение: