6. мочковатую корневую систему имеют: а. фасоль, лук, пшеница; в. помидор, ячмень, клевер; с. рожь, подсолнечник, рис; d. пшеница, ландыш, кукуруза.

А. Фасоль, лук, пшеница;

1. Жёлтое море (кит. 黄海, Huanghai) — полузамкнутое море Тихого океана у восточного побережья Азии к западу от Корейского полуострова.
2. Мра́морное море (тур. Marmara Denizi, от названия одноименного острова в этом море, где находились богатые разработки белого мрамора; древнегреческое название — Προποντίς, Пропонтида, от πρό — «перед» и πόντος — «море» , буквально «предморье» ) — средиземное море Атлантического океана, между Европой и Малой Азией. Соединяется на северо-востоке проливом Босфор с Чёрным морем, на юго-западе проливом Дарданеллы с Эгейским морем.
3. Кра́сное мо́ре — внутреннее море Индийского океана, расположенное между Аравийским полуостровом и Африкой в тектонической впадине. Одно из самых теплых и соленых морей. Омывает берега Египта, Судана, Эфиопии, Эритреи, Саудовской Аравии, Йемена, Израиля и Иордании. Исключительным качестовм Красного моря является то, что в него не впадает ни одна река, поэтому воды Красного моря кристально чисты.
4. Чёрное море — внутреннее море Атлантического океана. Оно соединено через пролив Босфор с Мраморным морем. Через Керченский пролив соединено с Азовским морем. По поверхности Чёрного моря проходит водная граница между Европой и Малой Азией. Площадь Чёрного моря составляет около 422 000 кв. км. Форма моря представляет собой овал с наибольшей диагональю около 1150 км. Самая большая протяжённость моря с севера на юг составляет 580 км. Наибольшая глубина — 2210 м, средняя — 1240 м. Море омывает берега многих стран: России, Украины, Румынии, Болгарии, Турции и Грузии.
5.Белое море омывает берега России, оно практически самое маленько извсех Российских морей. Площадь его поверхности составляет 90 тыс. кв. км, а объём всего 8000 куб. км. Наибольшая глубина моря 330 м, а средняя — 89 м.

Відповідь:

Сучасній людині доводиться дбати про безліч речей, пов’язаних з її життєдіяльністю та

безпекою. Втім, ми не завжди усвідомлюємо

надзвичайну важливість найбільш очевидних

речей. Вода, як і повітря, є визначальною питомою потребою кожного живого організму.

Саме питна вода забезпечує оптимальний перебіг фізіологічних процесів у нашому організмі. Тіло людини приблизно на 65% складається з води. У молодого організму цей показник

дещо вищий, однак у процесі старіння – поступово зменшується. Навіть відносно невеликий дефіцит води в організмі може призвести

до серйозних порушень у стані здоров’я. Так,

втрата 10% води призводить до різкої слабкості, підвищеної тривожності, тремору кінцівок і низки інших патологічних явищ. Втрата

20–22% води вже є несумісною з життям, насамперед тому, що процеси травлення, обміну

та синтезу речовин можуть відбуватися лише

у водному середовищі.

Зрозуміло, що питна вода – один із найцінніших стратегічних ресурсів кожної країни.

Від її якості безпосередньо залежить здоров’я

та життя людей. Статистика показує, що в тих

країнах, де якість питної води відповідає

міжнародним стандартам, тривалість життя

є вищою, а рівні захворюваності та смертності – значно нижчими порівняно з країнами, де

питна вода є забрудненою.

Що таке якісна питна вода?

Стандарт якості питної води затверджений

Всесвітньою організацією охорони здоров’я

(ВООЗ) і оцінює склад води за низкою характеристик. Відхилення від цього стандарту, як показують наукові дані на підставі багаторічних

призводить до несприятливих

короткострокових і довгострокових наслідків

для здоров'я і добробуту населення.

Безумовно, якісна вода насамперед має

бути «смачною», тобто не містити будь-якого

запаху чи присмаку, бути абсолютно прозорою

та безбарвною. Саме за оцінкою смакових

якос тей води ми складаємо перше враження

про її безпечність та чистоту. Втім, інші гігієнічні вимоги до питної води вже не можна виявити на смак, вони потребують проведення

спеціальних аналізів. Аби бути корисною,

питна вода має бути оптимально збалансованою за своїм хімічним складом – надлишок або нестача тих чи інших елементів може

мати несприятливі наслідки для здоров’я. Так,

висока жорсткість води (підвищений вміст

у ній солей кальцію і магнію) спричиняє так

звані «кам’яні захворювання» (сечокам’яну,

нирковокам’яну, жовчнокам’яну хвороби),

а також подагру. Що стосується підвищеної

концентрації у воді тих чи інших елементів,

тут споживачеві слід орієнтуватися на досить

простий критерій – вигляд, смак та запах води.

Надлишок заліза завжди буде помітний через

специфічний колір і присмак, а також осад,

надмірно жорстка вода даватиме сильний

накип при підігріванні. Отже, якщо вода не має

стороннього присмаку та запаху і є бездоганно

прозорою – це вже можна вважати певним

показником її належної якості.

Крім збалансованості хімічного складу,

питна вода, щоб бути корисною для людини,

має бути незабрудненою – тобто, не містити

жодних патогенних мікроорганізмів, а також

сторонніх продуктів людської діяльності, зокрема радіоактивних і токсичн их хімічних речовин.

Забруднення води в Україні

Близько 80% води українці споживають

з поверхневих джерел (річок, озер та водосховищ; насамперед – з річок Дніпро і Дністер),

а 20% – із підземних. Як вважають експерти, якість дніпровської та дністрової води є

доволі низькою. У ці річки, як і в більшості

інших українських водойм, скидають велику

кількість неочищених стічних вод, побутових

і промислових відходів, сюди ж змиваються дощами пестициди, нітрати, нітрити, солі

важких металів тощо.

Пояснення: