Учому проявляється взаємозв'язок будови шкіри та їїпохідними

Шкіра дуже складний людський орган і грає важливу роль в житті організму. Вона бере участь в обмінних процесах, регулює температуру тіла, виконує секреторну функцію і допомагає внутрішнім органам. Шкіра є бар'єром від несприятливих впливів: бактерії, шкідливі хімічні сполуки та ін Будова і функції шкіри у всіх однакове, але зовнішній вигляд залежить від багатьох факторів. Таких як вік, приналежність до раси, стать. Може змінюватися залежно від умов життя і професії, клімату. Потові залози виконують функцію контролю за температурою тіла. Велика частина потових залоз розташовані під пахвами, в паху і навколо сосків. Контроль за виділенням поту веде нервова система. Виділяється піт не має запаху. Він утворюється в результаті дії бактерій, які з'являються на сприятливих для них середовищі – вологий одяг. Волосяний фолікул — це корінь волоса, який розташований в шкірі і росте. Він забезпечений нервовими волокнами і кровоносними судинами. Тому нам боляче, коли волосся смикаєш. Шкірне сало - жирове речовина, що складається більш ніж з 40 видів органічних кислот і спиртів. Воно виділяється із залози в волосяний фолікул, де змащує волосся. Потім, виходячи на поверхню шкіри, утворює жирну та злегка кислу плівку (так звану кислу мантію шкіри) . Кисла мантія шкіри має велике значення для збереження здорового, цілісного шкірного покриву, оскільки володіє природними антибактеріальними властивостями. Шкірне сало перешкоджає проникненню шкідливих речовин ззовні і не дає волозі піти з тіла. Сальні залози. Вони виділяють шкірне сало. Сальні залози присутній у волосяному фолікулі. Рівень виділення шкірного сала контролюють андрогени – чоловічі статеві гормони. При їх надлишку в вивідної протоки сальної залози клітини розростаються і закупорюють вихід. При зіткненні з повітрям вони піддаються хімічному впливу (окислюються) і чорніють. Отже, вугор, що утворився таким ніяк не пов'язаний ні з чистотою шкіри, ні з дуже калорійною їжею. Скупчення шкірного сала позаду утворилася перешкоди викликає порушення цілісності сальної залози, і шкірне сало проникає в глибокі шари шкіри. В цьому випадку воно діє як подразник, і в результаті з'являється прищ. При попаданні в нього інфекції прищ перетворюється в гнійник. Якщо гнійник видавити, утворюється ще більше вогнище запалення. Ніготь – це гладка, злегка опукла, напівпрозора рогова пластина з твердою структурою. Основний компонент нігтя білок кератин. Нігтьова пластина ростуть протягом усього життя. Нова тканина утворюється в гермінативної зони (біля основи) . Ніготь завжди відновлюється.

потому что оно двойное.. один спермий оплодотворяет яйцеклетку-и образуется зародыш, а другой диплоидную клетку зародышевого мешка и образуется триплоидный эндосперм-запас питательных веществ для зародыша... цветковых растений процессу оплодотворения предшествует опыление. Опыление – перенос пыльцы из пыльника тычинок на рыльце пестика. Попав на рыльце пестика пыльцевое зерно начинает прорастать. Из вегетативной клетки развивается длинная пыльцевая трубка, которая дорастает по тканям столбика до завязи и до семязачатка. Из генеративной клетки образуется два спермия. Пыльцевая трубка входит через пыльцевход, а её ядро разрушается. Кончик трубки разрывается и два спермия проникают в зародышевый мешок. Вскоре синергиды и антиподы отмирают. После этого один из спермиев оплодотворяет яйцеклетку. В результате образуется диплоидная зигота из которой развивается зародыш семени. Второй спермий сливается с двумя полярными ядрами, образуя триплоидную клетку. Из триплоидной клетки развивается питательная ткань – эндосперм. Его питательные вещества необходимы для развития зародыша.

Такой оплодотворения, при котором происходит слияние одного спермия с яйцеклеткой было открыто в 1898 году русским цитологом С. Г. Навашиным.

Благодаря двойному оплодотворению происходит быстрое образование и развитие эндосперма и ускоряет образование семязачатка и семени. После оплодотворения семязачаток развивается в семя. А завязь формирует плод.

Амурский тигр – один из самых редких видов хищников. Еще в 19 веке их было достаточно много. Однако из-за браконьеров в 30-ых годах двадцатого столетия вид оказался на грани полного исчезновения. В то время на территории Советского союза осталось всего лишь 50 особей.

Во время проведения экспедиции 2008-2009 года проходила специальная экспедиция «Тигр Амурский». Так, было установлено, что в границах Уссурийского заповедника было всего лишь 6 тигров.

Описание вида

Амурский тигр относится к классу млекопитающих. По сути, он является одним из самых крупных представителей хищников на планете, ведь его масса может доходить до 300 килограмм. Более того – по некоторым данным в период их многочисленной популяции были животные этого вида, которые весили почти 400 кг. Само собой, что сейчас таких уже не встретить.

Физические возможности этого вида хищников так же впечатляют – тигр легко может перенести на себе добычу весом в полтонны. Скорость передвижения может доходить до 80км/час, а в этом показателе он уступает только гепарду.

Нельзя не отметить и внешний вид этого животного. Как и другим хищникам этого класса, ему присущ окрас в виде рыжего фона и белых поперечных полос. Следует отметить, что в данном случае такой окрас играет еще и маскировочную роль – чтобы достать добычу, тигру нужно подойти к ней запредельно близко, а в чем и такой цвет, так как он сливается с сухой растительностью.