Инфузория-туфелька обычно передвигается с

По мере развития рода человеческого мы всё меньше полагались на грубую силу и инстинкты и всё больше на технологический прогресс.

Спустя тысячелетия развития произошел регресс вызванный ненадобностью острых органов чувств. Как пример можно привести паразитов. Их органы чувств тоже регрессировали за ненадобностью.

    Про отличия много не расскажу, единственное что у животных есть органы чувств отсутствующие у человека (эхолокация, тепловое зрение), а те которые есть и у человека у зверей более сложно устроены.

Объяснение:

Бджоли, як і всі комахи, мають тверду, складно влаштовану шкіряну оболонку (кутикулу), яка є зовнішнім скелетом, що не тільки захищає органи бджоли від негативних зовнішніх факторів, але й слугує для прикріплення (і в якості опори) внутрішніх органів та м’язів. В склад кутикули входить хітин — речовина дуже стійка і одночасно мягка та гнучка. В місцях з’єднання ніжок, пластинок (сегментів), що вкривають тіло, та в деяких інших місцях кутикула утворює тонку перетинку з великим вмістом хітину; перетинка обумовлює можливість згинання і розгинання різних члеників тіла.

Тіло бджоли покрите волосками різної форми і призначення. Деякі з них слугують для очистки тіла, інші — чуттєві волоски — для сприйняття тиску, коливання повітря, тобто виконують функцію органів відчуття.

Тіло бджоли чітко розділене на три рухомо з’єднані між собою частини: голову, груди і черевце.

Голова являє собою тверду коробку, в якій сконцентровані більша частина органів чуття і нервової системи. По боках голови розташовані великі складні очі бджоли, що складаються з декількох тисяч окремих маленьких очей. Крім того, на тімені бджоли знаходяться ще три невеликих простих ока.

Від передньої частини голови відходить пара членистих вусиків. Кожен вусик складається з одного довгого основного членика та джгутика. У робочої бджоли і матки джгутик нараховує 11 члеників, а у трутня — 12. Основним члеником вусик приєднаний до голови. завдяки такій будові вусик може вільно рухатись у всі сторони.

В нижній частині голови, навкруги ротового отвору, розташовані складної будови ротові придатки. Зверху над ротом звисає, прикриваючи його,верхня губа. По боках з передньої сторони розміщені два хітинових валика — верхні щелепи, до яких прикріплені міцні м’язи, що приводять їх в рух. З до верхніх щелеп бджола прогризає кришечку, коли виходить з комірки, гризе воскові стільники, згризає дерево, розширюючи льоток.

Щелепами бджола може схопити чужу бджолу, винести з вулика сміття, розірвати на квітці оболонку запильника.

Біля задньої сторони прикріплені дві нижні щелепи та нижня губа, що утворюють разом хоботок бджоли)))