Учеловека одна из форм наследственной глухоты определяется двумя рецессивными несцепленньми генами д и е .для нормального слуха необходимо наличие двух доминанрньх аллелей (де), один из которых определяет развитие улитки, а другой-слухового нерва.всемье родители глухие , а двое ихних детей с нормальным слухом.определите генотипы членов семьи .как взаимодействуют два доминантные неалельных гены ?

Да. Шишка является видоизмененным побегом, но у шишек нет листьев, т.е. вместо "листьев" у шишек чешуйки.

Объяснение:

На чешуйках мужских шишек находятся пыльцевые мешки, в которых развивается пыльца, имеющая два воздушных пузырька. После высыпания пыльцы мужские шишки опадают. Женская шишка имеет ось, на которой по спирали располагаются два типа чешуй: кроющие и семенные. На верхней стороне семенных чешуек женских шишек располагаются семяпочки, в каждой из которых формируются яйцеклетки. У большинства хвойных семяпочек две, но у некоторых видов растений больше - например, у кипариса их до 15, столько образуется и семян. Кроющие чешуи созревших женских шишек могут быть как тонкими (например, у растений родов ель, лиственница), так и толстыми, деревянистыми (сосна, кипарис). Растут чешуи всегда парами: семенная под кроющей. Кроющие и семенные чешуи могут срастаться у основания, а у сосен эти чешуи срастаются полностью, и от кроющей чешуи остается утолщённый конец, называемый апексом. Количество чешуй у разных видов может колебаться от нескольких штук до десятков. Их форма и размеры также могут быть разнообразны.

Коротко:

1. В шишках формируются половые клетки

2. Там же происходит оплодотворение

3. Образуются семена

4. Шишки развиваются на хвойных деревьях и покрыты чешуйками.

Личинка жаб - пуголовок - спершу схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, що мають вигляд невеличких пучечків із боків голови. Вони невдовзі замінюються на внутрішні зябра, ззовні непомітні. Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На шкірі помітна бічна лінія. Взагалі, у личинок земноводних є багато спільного із кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки, до яких прикріплювалися. У здобуванні їжі пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) із підводних предметів і таким чином живляться. Згодом вони переходять на здобування більшої поживи, тобто виловлюють дрібних безхребетних у товщі води.  

Пуголовок швидко росте. Водночас у його будові відбуваються зміни. Як тільки зовнішні зябра замінюються на внутрішні (прорізуються зяброві щілини), одразу ж над ними виникає шкірна згортка. Вона повністю вкриває зябра, залишаючи тільки невеличкий отвір для дихання. Через деякий час у пуголовка починають розвиватися передні і задні кінцівки.

Проте спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж сховаю під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Пуголовки розвиваються тим швидше, чим тепліша погода. У них з'являються легені, а серце стає трикамерним. Пуголовок може підпливати до поверхні води і заковтувати повітря.

Хвіст поступово коротшає та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок стає жабеням і частіше виходить на берег. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселяють суходільні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя.