Установите соответствие между особенностями внутреннего строения и видом членистоногого животного особенности а) органы выделения – пара зелёных желёз б) есть пара лёгочных мешков в) переваривание пищи вне организма г) дыхание через дыхальца д) имеют жировое тело е) дыхание через жабры животное 1) речной рак 2) паук-крестовик 3) майский жук

Рак-а,е
Паук-б,в
Жук-д,г

Мышечная ткань обладает возбудимостью и к активному сокращению под влиянием нервной системы и некоторых веществ. Микроскопические различия позволяют выделить два типа этой ткани – гладкую (неисчерченную) и поперечнополосатую (исчерченную).
Гладкая мышечная ткань имеет клеточное строение. Она образует мышечные оболочки стенок внутренних органов (кишечника, матки, мочевого пузыря и др.), кровеносных и лимфатических сосудов; сокращение ее происходит непроизвольно.
Поперечнополосатая мышечная ткань состоит из мышечных волокон, каждое из которых представлено многими тысячами клеток, слившимися, кроме их ядер, в одну структуру. Она образует скелетные мышцы. Их мы можем сокращать по своему желанию.
Разновидностью поперечнополосатой мышечной ткани является сердечная мышца, обладающая уникальными В течение жизни (около 70 лет) сердечная мышца сокращается более 2,5 млн. раз. Ни одна другая ткань не обладает таким потенциалом прочности. Сердечная мышечная ткань имеет поперечную исчерченность. Однако в отличие от скелетной мышцы здесь есть специальные участки, где мышечные волокна смыкаются. Благодаря такому строению сокращение одного волокна бысто передается соседним. Это обеспечивает одновременность сокращения больших участков сердечной мышцы

морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.

фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.

біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.

географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.

екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.

генетичний — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.

цитологічний — Полягає у вивченні каріотипів організму певного виду.

етологічний — Полягає у вивченні особливостей поведінки тварин певного виду.

Історичні — Види, які не розрізняються за загальноприйнятими в діагностиці певної систематичної групи макроморфологічними критеріями, проте відрізняються за всіма іншими критеріями, відносяться до видів-двійників.