Каким размножаются животные

1.стінка серця як м’язового порожнистого органа складається з трьох оболонок: внутрішньої – ендокарда, середньої м’язової – міокарда, зовнішньої – епікарда, що є нутрощевою пластинкою серозного осердя. серце розміщене у волокнистому осерді – перикарді. між пристінковою і нутрощевою пластинками серозного осердя є щілиноподібна осердна порожнина, у якій міститься до 15 мл серозної рідини. 2.ендокард,міокард,праве волокнисте кільце,ліве волокнисте кільце,лівий волокнистий трикутник,міокард передсердь,міокард   шлуночків,стимульний комплекс серця,передсердно-шлуночковий пучок ,права ніжка ,ліва ніжка,передсердно-шлуночковий пучок,епікард,осердя.3серце кровопостачають права і ліва вінцеві артерії, які є першими гілками аорти. вони беруть початок від цибулини аорти і відповідної її пазухи, проходять під епікардом.4рух крові забезпечується різницею тисків на початку (де він вищий) і в кінці (де він нижчий) малого та великого кіл кровообігу. в артеріях кров чинить на судини певний тиск, який підтримується на постійному рівні. підвищення тиску щодо норми називають гіпертонією, а зниження - гіпотонією. серця зумовлюють коливання стінок судин (пульс).

ответ: Развитие современной цитологии. С 50-х гг. 20 в. Ц. вступила в современный этап своего развития. Разработка новых методов исследования и успехи смежных дисциплин дали толчок бурному развитию Ц. и привели к стиранию чётких границ между Ц., биохимией, биофизикой и молекулярной биологией. Использование электронного микроскопа (его разрешающая достигает 2—4 , предел разрешения светового микроскопа около 2000 ) привело к созданию субмикроскопической морфологии клетки и приблизило визуальное изучение клеточных структур к макромолекулярному уровню. Были обнаружены неизвестные до этого детали строения ранее открытых клеточных органоидов и ядерных структур; открыты новые ультрамикроскопические компоненты клетки: плазматическая, или клеточная, мембрана, отграничивающая клетку от окружающей среды, эндоплазматический ретикулум (сеть), рибосомы (осуществляющие синтез белка), лизосомы (содержащие гидролитические ферменты), пероксисомы (содержащие ферменты каталазу и уриказу), микротрубочки и микрофиламенты (играющие роль в поддержании формы и в обеспечении подвижности клеточных структур); в растительных клетках обнаружены диктиосомы — элементы комплекса Гольджи. Наряду с общеклеточными структурами выявляются ультрамикроскопические элементы и особенности, присущие специализированным клеткам. С электронной микроскопии показано особое значение мембранных структур в построении различных компонентов клетки. Субмикроскопические исследования дали возможность все известные клетки (и соответственно все организмы) разделить на 2 группы: эукариоты (тканевые клетки всех многоклеточных организмов и одноклеточные животные и растения) и прокариоты (бактерии, сине-зелёные водоросли, актиномицеты и риккетсии). Прокариоты — примитивные клетки — отличаются от эукариотов отсутствием типичного ядра, лишены ядрышка, ядерной оболочки, типичных хромосом, митохондрий, комплекса Гольджи.

Объяснение: надеюсь не много