Чем характеризуются травянистые растения?

Зелёным цветом и густым цветом!

Они вдыхают коолероды!

Кровеносной системой называется система сосудов и полостей, по которым происходит циркуляция крови. Посредством кровеносной системы клетки и ткани организма снабжаются питательными веществами и кислородом и освобождаются от продуктов обмена веществ. Кровеносные сосуды получают свое название от органов, который они кровоснабжают (почечная артерия, селезеночная вена), места их отхождения от более крупного сосуда (верхняя брыжеечная артерия, нижняя брыжеечная артерия), кости, к которой они прилежат (локтевая артерия), направления (медиальная артерия, окружающая бедро), глубины залегания (поверхностная или глубокая артерия). Многие мелкие артерии называются ветвями, а вены - притоками.

Однодольні рослини – це клас покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з однієї сім’ядолі. Прикладами таких рослин є пшениця, лілія, тюльпан, осока, пальма. Дводольні рослини – це один з класів покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з двох сім’ядоль. Характерними представниками класу є соняшник, дуб, кава, береза, лавр, виноград, картопля і гречка. Порівняння однодольних і дводольних рослин У чому ж різниця між однодольними і дводольними рослинами? Однодольні рослини вважаються першими покритонасінні рослини. Сліди представників усіх основних сімейств цього класу були знайдені в гірських породах крейдового періоду, тобто 110 мільйонів років тому. Паралельно з однодольними рослинами на Землі були помічені сліди присутності дводольних рослин. Тому в світі ботаніки досі не вщухла дискусія про те, який саме клас став предком для іншого.
Основною характерною ознакою всіх однодольних рослин є наявність однієї сім’ядолі в зародку рослини. Ця сім’ядоля – сильно модифікований листок. Головною ознакою всіх дводольних рослин є наявність двох сім’ядоль у насіннєвого зародка. Вони розташовані супротивно. Ембріогенез дводольного рослини пов’язаний не з листком, а з коренем і втечею. Квітка однодольних рослин в більшості випадків має три пелюстки, три плодолистка, шість тичинок і шість оцвітин. Тобто кількість всіх елементів квітки кратно трьом. Кількість структурних елементів дводольного рослини дорівнює чотирьом або п’яти. Стебло однодольних рослин в більшості випадків не гіллясте: він м’який і не має камбію. Якщо перерізати такий стебло навпіл, то буде видно, що провідні пучки в ньому розташовані хаотично і безсистемно.