Стестом по биологиивариант 3выберите правильный ответ.1. придаточные корни отрастают от: а) боковых корней; б) главного корня; в) стебля; г) стебля и листьев; д) а, г.2. корневые волоски: а) мелкие боковые корни; б) мелкие придаточные корни; в) могут ветвиться; г) имеют корневой чехлик; д) представляют собой одну клетку.3. наибольшая часть приходится на корень в корнеплоде: а) георгина; б) свеклы; в) редиса; г) картофеля; д) моркови.4. образование тканей корня начинается в зоне: а) деления; б) всасывания; в) дифференцировки; г) проведения; д) корневого чехлика.5. дальше всего от ризодермы в корне располагается: а) основная часть ксилемы; б) основная часть флоэмы; в) кора корня; г) корневой волосок; д) наружная часть центрального цилиндра.6. калийные удобрения: 1) стимулируют рост стеблей; 2) стимулируют рост корней; 3) стимулируют рост и созревание плодов; 4) повышают устойчивость к низким температурам; 5) плохо растворимы в воде; 6) вносятся весной; 7) вносятся осенью или весной; 8) накапливаются растениями больше всего.а) 1, 5, 7; б) 2, 4, 7; в) 3, 4, 7; г) 1, 4, 7; д) 2, 4, 8.7. в клетках ксилемы корня имеются(-ется): а) цитоплазма с вакуолями; б) клеточная стенка из целлюлозы; в) ядра; г) тяжи цитоплазмы, соединяющие клетки; д) органоиды, необходимые для синтеза белка.8. в мочковатой корневой системе: а) всегда отсутствует главный корень; б) имеются только придаточные корни; в) боковые корни образуют корнеплоды; г) отсутствуют корневые чехлики; д) все ответы неверны.9. через зону проведения корня: а) перемещаются минеральные вещества с водой; б) перемещаются органические вещества; в) перемещаются вещества вниз; г) перемещаются вещества вверх; д) а, г; е) все ответы верны.10. рыхление почвы производится с целью: а) увеличения доступа воздуха к корням растений; б) более быстрого поглощения корнями дождевой влаги; в) быстрейшего испарения воды из почвы; г) поднятия воды из более глубоких слоев почвы; д) стимулирования роста главного корня.отметьте верные утверждения знаком «+», а неверные — знаком «-».11. боковые корни не способны к ветвлению.12. корневой волосок защищен корневым чехликом.13. придаточные корни можно обнаружить не только в почве.14. корнеплоды образуются на второй год жизни растения.15. по сравнению со свеклой капуста извлекает из почвы больше азота.16. кора корня образована пробкой.17. паразитические растения увеличивают площадь своей корневой системы за счет корней растения-хозяина.18. в процессе роста корня зона всасывания постоянно удлиняется.19. ксилема и флоэма в корне расположены чередующимися кругами.20. любой тип корней может выполнять запасающую функцию.

Відмінності між живою і неживою природою Склад Живі організми характеризуються набагато більш складною організацією, ніж неживі тіла. До складу живих організмів входять ті ж елементи, що і в об’єкти неживої природи, але в іншому співвідношенні: в живих організмах 98% хімічного складу припадає на 4 елементи: С-вуглець, O-кисень, N-азот, H-водень; живі організми побудовані в основному з 4 великих груп складних органічних молекул – нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів і жирів. Обмін речовин Всі живі організми поглинають з навколишнього середовища необхідні для життя речовини і виділяють продукти життєдіяльності, при цьому відбуваються хімічні перетворення речовин, на відміну від неживої природи, де обмін речовинами являє собою їх перенесення з одного місця на інше або зміна агрегатного стану; обмін речовин у живих організмів забезпечує гомеостаз – сталість хімічного складу і будови частин організму і, відповідно, сталість їх функціонування. Розмноження Все живе розмножується. Причому потомство і схоже на батьків, і в той же час чимось від них відрізняється. Подібність потомства з батьками обумовлена ще однією важливою особливістю живих організмів – здатністю передавати нащадкам закладену в них спадкову інформацію, яка міститься в генах. Генетичний матеріал направляє розвиток організму, ось чому нащадки схожі на батьків. Однак спадкова інформація в процесі життя організму, а також під час передачі дещо спотворюється або змінюється. У зв’язку з цим нащадки не тільки схожі на батьків, але і відрізняються від них; Мінливість Мінливість – здатність організмів набувати нові властивості і ознаки; ця здатність лежить в основі природного відбору. Живі організми можуть не тільки змінюватися, вони також і ускладнюються. Так, наприклад, у рослини з’являються нові гілки, а у тварини – нові органи, які значно відрізняються і за зовнішнім виглядом, і за функціональністю від тих, які їх породили. Розвиток живих форм представлено онтогенезом – індивідуальним розвитком, і філогенезом – історичним розвитком видів; Подразливість Подразливість – властивість живих організмів вибірково реагувати на зовнішні впливи. Якщо, наприклад, ви штовхнете камінь, то він пасивно зрушиться з місця, а якщо штовхнути тварину, то вона відреагує активно: втече, нападе, змінить форму і т.д. Здатність реагувати на зовнішні подразники – це загальна властивість живих істот, як рослин, так і тварин. Дискретність Дискретність – життя на Землі проявляється у вигляді дискретних форм: будь-який вид організмів складається з окремих особин, тіло кожної високоорганізованої особини – з відокремлених і обмежених в але тим не менш тісно взаємодіючих між собою частин, органи складаються з окремих тканин і клітин і т. д.; Саморегуляція, ритмічність та енергозалежність Саморегуляція – здатність організмів забезпечувати сталість свого хімічного складу і фізіологічних процесів в постійно мінливих умовах середовища; Ритмічність – періодичні зміни інтенсивності фізіологічних функцій з різними періодами коливань; Енергозалежність – живі організми існують доти, поки в них надходить енергія і матерія з навколишнього середовища. Пристосованість Живі організми добре пристосовані до середовища свого проживання. Будова птаха, риби, жаби, дощового черв’яка повністю відповідає тим умовам, в яких вони живуть. Цього ніяк не можна сказати про об’єкти неживої природи: каменю, наприклад, «все одно», де знаходитися – він може лежати на дні річки або в полі, або літати навколо Землі в якості її природного супутника. Однак якщо ми змусимо, наприклад, птицю жити в річкових глибинах, а рибу – у лісі, то ці живі істоти, звичайно ж, загинуть.

Репродукція та еволюція.

Репродукція забезпечує відтворення та підтримку живих систем. Проте не треба розуміти цей процес лише як копіювання наявних форм. За змін умов існування живі форми також змінюються, адаптуючись під них. Механізмом цього є природний добір, матеріалом для якого є спадкова мінливість, зокрема мутаційна. Шляхом накопичення з покоління в покоління змін організми можуть стати настільки відмінними від вихідної форми, що ми починаємо розглядати їх як різні види. Такі зміни відбуваються дуже поступово, їх можна побачити лише на великих часових проміжках (рис. 206). Варто наголосити, що не існує дискретних моментів, коли один вид перестає бути ним і стає іншим. Учені детально дослідили становлення багатьох груп організмів, зокрема і нашого біологічного виду - Людина розумна, що ви вивчали у минулому році. Зібравши разом наявні відомості про еволюційні зміни, науковці здатні реконструювати процес поступових змін живих форм - від сучасних форм до спільних предків різних груп, ніби «прокручуючи назад» еволюційний процес гаючи процес переходу одних видів у інші в оберненому напрямку. У результаті такого аналізу сформовано уявлення про останнього універсального спільного предка сучасних організмів, який існував 3,5-3,8 млрд років тому.