Відповідь:
Вегетативне розмноження — тип безстатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Іншими словами, це відтворення цілого організму з його вегетативних частин. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні частини тіла — регенерації.
Вегетативне розмноження — типова властивість рослин, яка відрізняє їх від тварин.
Вегетативним розмноженням, називається відтворення рослин з їх вегетативних частин, тобто з частин талому, пагона чи кореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає в вищих і особливо у квіткових рослин.
В водоростей та грибів відбувається шляхом відділення неспеціалізованих ділянок талома або за до утворення спеціалізованих ділянок.
Серед тварин вегетативне розмноження поширене в нижчих безхребетних (кишковопорожнинних, плоских червів), здійснюється або шляхом ділення, або за до брунькування клітин. При діленні клітин утворюються дві (чи більше) однакові за розмірами дочірні клітини, при брунькуванні — від великої (материнської) клітини або частини організму відбруньковується маленька (брунька).
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чем обусловленна высокая плодовитость паразитических плоских червей?
а) плотная, химически стойкая оболочка - кутикула;
б) отсутствие органов передвижения;
в) слабое развитие нервной системы и органов чувств;
г) наличие присосок, крючков, органов прикрепления;
д) питание переваренной пищей в кишечнике хозяина;
е) большая плодовитость (100000 яиц в сутки или 150 млн. в год) ;
к) сложный цикл развития со сменой хозяев - все это обеспечивает большую выживаемость паразитических червей и поддерживает их многочисленность ( больше 10000 видов) .
Борьбе с паразитическими червями уделяется большое внимание.
Выделена отрасль зоологической науки - паразитология, которая занимается изучением особенностей развития заражения паразитическими червями, разработкой борьбы с паразитическими червями и предохранительных мер против заражения. Большую роль в этом сыграли советские ученые - паразитологи во главе с академиком К. И. Скрябиным.
Для борьбы разработана система мер, направленных на предупреждение заражения: очистка воды, ветеринарно-санитарный контроль за мясом и органами забитых на бойнях животных, санитарный контроль за очисткой населенных пунктов, не допускающий использования не обезвреженных фекалий в качестве удобрений под с/х культуры и др. Систематически проводимые мед. Осмотры (особенно в детских учреждениях) позволяют выявить лиц, зараженных глистами. Применение лекарственных препаратов для изгнания червей, профилактические средства борьбы (соблюдение правил личной гигиены - мытье рук, особенно перед едой, употребление в пищу только мытых овощей, фруктов, а мясо и рыбу - в хорошо проваренном, прожаренном и просоленном виде, охрана продуктов от мух и т. д.) . Все это позволяет сократить число заражения паразитическими червями.