Сообщение на тему: биография к. линнея в кратце. желательно с планом

Карл Линней (1707 – 1778) – врач, натуралист, академик, автор классификации растительного и животного мира.

Родился Карл Линней 23 мая 1707 года в деревне Росхульт в Швеции в семье священника. Через два года вместе с семьей переехал в Стенброхульт. Интерес к растениям в биографии Карла Линнея проявился уже в детском возрасте. Начальное образование получал в школе города Векшё, а после окончания школы поступил в гимназию.

Родители Линнея хотели, чтобы мальчик продолжил семейное дело и стал пастором. Но богословие Карла мало интересовало. Он посвящал много времени изучению растений.

Благодаря настоятельности школьного преподавателя Юхана Ротмана родители отпустили Карла учиться медицинским наукам. Затем начался университетский этап. Карл стал учиться в университете города Лунд. А чтобы более подробно ознакомиться с медициной, через год перешел в Уппсальдский университет. К тому же продолжал заниматься самообразованием. Вместе со студентом того же университета Петером Артеди Линней занялся пересмотром и критикой принципов естествознания.

В 1729 году состоялось знакомство с У.Цельсием, сыгравшее важную роль в становлении Линнея как ботаника. Затем Карл переехал в дом к профессору Цельсию, стал знакомиться с громадной его библиотекой. Базовые идеи Линнея по классификации растений были изложены в первой же его работе «Введение в половую жизнь растений».

Через год Линней уже начал преподавать, читать лекции в ботаническом саду Уппсальдского университета.

Период с мая по октябрь 1732 года он провел в Лапландии. После плодотворной работы во время путешествия вышла его книга «Краткая флора Лапландии». Именно в этой работе подробно было рассказано о половой системе в растительном мире. В следующем году Линней увлекся минералогией, даже опубликовал учебник. Затем в 1734 году в целях изучения растений отправился в провинцию Даларна.

Степень доктора медицинских наук он получил в июне 1735 года в Хардервейкском университете. Следующая работа Линнея «Система природы» ознаменовала собой новый этап в карьере и в целом в жизни Линнея. Благодаря новым связям и друзьям, он получил должность смотрителя одного из крупнейших ботанических садов в Голландии, в котором были собраны растения со всего мира. Так что Карл продолжил классификацию растений. А после смерти своего друга Петера Артеди опубликовал его работу, позже использовал его идеи классификации рыб. Во время проживания в Голландии  были опубликованы работы Линнея: «Fundamenta Botanica», «Musa Cliffortiana», «Hortus Cliffortianus», «Critica botanica», «Genera plantarum» и другие.

На родину ученый вернулся в 1773 году. Там в Стокгольме он занялся врачебной практикой, применяя свои знания о растениях для лечения людей. Также он занимался преподаванием, был председателем Королевской академии наук, профессором в Уппсальском университете (должность сохранил до самой смерти).

Затем Карли Линней в биографии отправился в экспедицию на острова Балтийского моря, побывал в западной и южной Швеции. А в 1750 году стал ректором университета, в котором преподавал ранее. В 1761 году получил статус дворянина. А 10 января 1778 года Линней скончался.

Объяснение:

Терміти живуть громадами в гніздах, деревині або грунтовому покриві. Характерною особливістю деяких видів є зведення термітників - гнізд, що піднімаються над поверхнею землі. У таких термітниках може перебувати від кількох сотень до кількох мільйонів особин б життя потайний. Термітники споруджуються різноманітної форми і розмірів, у деяких видів, що мешкають в тропіках, надземні гнізда досягають у висоту 15 метрів.

Це травоїдні комахи. Основою їх раціону є рослинні і тваринні залишки, деякі види грибів, але можуть харчуватися і іншими продуктами. Багато видів термітів-шкідників псують шкіру, папір, деревину, сільськогосподарські продукти.

У сім'ях термітів відзначається виражене різноманіття особин в рамках одного виду. Це так званий кастовий і статевої поліморфізм. Характерний поділ усіх членів сім'ї на три групи: крилаті особини, які здатні розмножуватися статевим шляхом, а також безкрилі стерильні особини-солдати і робочі особини. Відмінності каст проявляються не тільки за зовнішніми ознаками, але і по виконуваних функціях.

 

Засновники колонії - царська пара. Після шлюбного польоту у самця і самки обламуються крила. Вони виконують тільки репродуктивну функцію у громаді. Зріла цариця із гіпертрофованими яєчниками здатна відкладати по кілька тисяч яєць на добу. Через це її груди і наповнене яйцями черевце в десять разів більші, ніж у будь-якої робочої особини, м'язи кінцівок атрофуються, і самка втрачає здатність до самостійного пересування. У відсіку цариці розміщується і самець-плідник. Його розміри не перевищують розмірів робочих особин. Він періодично злучається з самкою протягом усього життя (іноді до декількох десятків років). Інші репродуктивні особини мають дві пари перетинчастих крил для перельоту на нові місця і створення там нових колоній. Характерна наявність у них добре розвинутих фасеточних очей.

Будова. Довжина тіла робочих термітів становить від 2 мм до 1,5 см, солдат - до 2 см. У робочих особин на голові очі недорозвинені, іноді відсутні, вусики ниткоподібні. Ротовий апарат гризучого типу. У зовнішньому вигляді солдатів, що захищають громаду від зовнішніх ворогів, привертає увагу велика голова із сильними щелепами. Тому вони не можуть харчуватися самостійно, і робочі терміти змушені їх годувати. Також робочі особини виконують такі функції, як споруда самого гнізда і галереї, добування їжі для царської пари та личинок.

Розмноження. Розвиток термітів протікає з неповним метаморфозом. Личинка, що вилупилася з яйця, зовні схожа на дорослу особину. Після декількох линьок перетворюється в імаго. Крилаті репродуктивні особини розлітаються з гнізда, потім спаровуються. Після цього споруджують гніздову камеру, що є основою молодої колонії, куди вони відкладають яйця. З нових личинок знову з'являються робітники, пізніше солдати і крилаті комахи. Цикл розвитку повторюється.

Значення. Позитивну роль в природі відіграють терміти, що живуть у грунті. Поряд з мурахами й дощовими червями, вони відіграють істотну роль у кругообігу грунтових структур. Також важлива роль термітів у харчових ланцюжках, так як вони служать кормом багатьом хижим тваринам.

Близько 10% видів термітів є шкідниками у господарстві людини. Проникаючи в будинки, терміти знищують папір, деревину, а також всі предмети побуту, що містять целюлозу. Іноді це призводить до катастрофічних наслідків. У країнах тропічного поясу вживають заходи обережності для запобігання проникнення цих комах у житло.

ответ:«Молекулы памяти».

Объяснение:

«Молекулы памяти». Первые гипотезы, связывающие запечатление информации

с биохимическими изменениями в нервной ткани, родились на основе широко известных в

60-е гг. опытов Г. Хидена. Информация, лежащая в основе долговременной памяти,

кодируется, записывается в структуре полинуклеотидной цепи молекулы. Разная

структура импульсных потенциалов, в которых закодирована определенная сенсорная

информация в афферентных нервных проводниках, приводит к разной перестройке

молекулы РНК, к специфическим для каждого сигнала перемещениям нуклеотидов в их

цепи. Таким образом, происходит фиксация каждого сигнала в виде специфического

отпечатка в структуре молекулы РНК. Глиальные клетки, принимающие участие в

трофическом обеспечении функций нейрона, включаются в метаболический цикл

кодирования поступающих сигналов путем изменения нуклеотидного состава

синтезирующих РНК. Весь набор вероятных перестановок и комбинаций нуклеотидных

элементов обеспечивает возможность фиксировать в структуре молекулы РНК огромный

объем информации. Процесс фиксации информации в нервной клетке находит отражение

в синтезе белка, в молекулу которого вводится соответствующий следовой отпечаток

изменений в молекуле РНК. При этом молекула белка становится чувствительной к

специфическому узору импульсного потока, тем самым она как бы узнает тот

афферентный сигнал, который закодирован в этом импульсном паттерне. В результате

происходит освобождение медиатора в соответствующем синапсе, приводящее к передаче

информации с одной нервной клетки на другую в системе нейронов, ответственных за

фиксацию, хранение и воспроизведение информации.