6. побегом является съедобная часть а) моркови б) репчатого лука в) томата г) арбуза 7. женский половой орган цветка, в котором развиваются яйцеклетки, обозначен на рисунке цифрой а) 2 б) 4 в) 5 г) 6 8. листья растений класса однодольные обозначены на рисунке цифрами а) 1 и 2 б) 2 и 3 в) 3 и 4 г) 4 и 5 9. к классу двудольных покрытосеменных растений относятся а) горох, кукуруза, шиповник, арбуз б) редька, слива, люпин, паслён в) подсолнечник, овёс, лук, рябина г) чеснок, яблоня, кукуруза, горох 10. формула цветка растений семейства лилейные а) ч2л2т3п1 б) о3+3т3+3п1 в) о3+3т3п1 г) ч4л4т4+2п1 11. плоды ягода и коробочка характерны для растений семейства а) пасленовые б) сложноцветные в) розоцветные г) крестоцветные

6-б,7-в,8-а,9-г,10-а,11-б

6б;7(не знаю где рисунок,должна быть завязь,она находится внутри цветка,утолщенное место)8а;9б;10б;11а;

Ботаніка – наука про рослини;

Зоологія – наука про тварин;

Бактеріологія – наука про бактерії;

Мікологія – наука про гриби;

Ліхенологія – наука про лишайники;

Вірусологія – наука про віруси;

Антропологія – дисципліни, присвячені вивченню людини;

Морфологія – вивчає зовнішню будову та форму організмів;

Анатомія вивчає внутрішню будову та форму організмів;

Фізіологія – наука про функції живих організмів та їх частин;

Молекулярна біологія, біохімія та біофізика – дисципліни, які вивчають молекулярний рівень організації життя;

Цитологія – наука про клітини;

Гістологія – наука про тканини;

Біологія розвитку – наука, яка вивчає закономірності індивідуального розвитку;

Генетика – наука про спадковість і мінливість;

Екологія – наука, яка вивча іб життя організмів та їх взаємодію з навколишнім середовищем;

Еволюційне вчення – розділ біології, присвячений дослідженню закономірностей історичного розвитку живого;

Систематика – наука, основним завданням якої є класифікація живих істот;

Палеонтологія – наука, яка досліджує рештки викопних організмів.

•мітохондрії.
особливості будови: поверхневий апарат мітохондрій складається з двох мембран – зовнішньої та внутрішньої. зовнішня мембрана гладка, вона відмежовує мітохондрію від гіалоплазми. під нею знаходиться складчаста внутрішня мембрана, яка утворює кристи (гребені).
функції: клітинне дихання, окиснення органічних сполук, синтез АТФ.
•хлоропласти.
особливості будови: зовнішня частина хлоропласта захищена гладкою зовнішньою мембраною, яка має вибіркову проникність. в зовнішній мембрані знаходиться внутрішня мембрана, яка контролює, які молекули можуть проходити в хлоропласт і назовні. зовнішня мембрана, внутрішня мембрана і рідина між ними складають оболонку хлоропласта.
функції: здійснення фотосинтезу, синтез АТФ.
•хромопласти.
функції: забарвлюють віночки квіток, плоди тощо в різні кольори: жовтий, оранжевий, червоний, завдяки наявності пігментів — каротиноїдів.
особливості будови: внутрішня система мембран у хромопластах відсутня або ж утворена окремими тилакоїдами.
•лейкопласти.
функції: накопичення поживних речовин — крохмалю, жирів, білків.
особливості будови: мають кулясту або подовжену форму і розміщуються групами біля клітинного ядра, а також в усій клітинній протоплазмі.