Биология! 1. какие вещества необходимы для минерального питания растений? 2. как растения поглащяют питательные вещества? 3. что такое корневое давление? 4. почему растения не рекомендуется поливать холодной водой? 5. какие виды удобрений вы знаете? 6. какое влияние на рост и развитие растений оказывает озот, калий, фосфор? 7. что такое подкормка?

1) Азот, кальций, калий, медь, цинк, фтор, магний, фосфор, кобальт и вода.

2) При корневой системы, которая впитывает их окружающей почвы при корневых волосков.

3) Корневое давление - это сила, благодаря которой происходит движение воды против гравитации вверх от корней к стеблю и вегетативной части растения.

4) Холодная вода хуже всасывается корневыми волосками, а в некоторых случаях даже может нанести определенный вред растению.

5) Существуют минеральные и органические удобрения. Минеральные, соответственно содержат в большей мере различные минеральные вещества, а органические в основном - азот и углерод.

6) Азот наращиванию вегетативной массы увеличению количества плодов, наращиванию объема т размеров корня.

Калий - ускорению оттока органических субстанций к корневищу, увеличивает время активного плодоношения, продлевает период активности растения.

Фосфор - ускоряют созревание плодов, укрепляет корневище активному укреплению стебля и росту и развитию побегов и цветков.

7) Подкормка - это процесс внесения под растение удобрений с целью улучшения его плодоносящих свойств, ускорения срока созревания плодов или ускорения набора вегетативной массы.

Функции корня - поглащает воду и минеральные соли ,корень держит в почве,корнеплоды с запасом питательных веществ .

Корневая система -это все корни растения .

Стержневая -главный корень заметен,

Мочковатая -главный корень не заметен.

Агро-приёмы : для повышения урожайности ,окучевание ,удобрение,полив,рыхление ,полоть .

Главный корень растёт от зародышего корешка.

Боковые корни от главного и придаточного.

Придаточные корни от стебля ,

Видоизменения корней:

корнеплоды,корневые клубни,корни-прицепки,воздушные корни,дыхательные корни,подпорки.

Очень важную роль ,корнеплод перезимовать растению,а когда наступает тёплая погода из корнеплода появляются ростки.

ответ:Біоритми – це  регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному. Хронобіологія – це наука, що вивчає біоритми. Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми. АКЦИЯ на фонарь-электрошокер Зовнішні біоритми пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі, її обертанням навколо осі та навколо Сонця. До внутрішніх біоритмів відносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення. Періодичність біоритмів: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років. Види біоритмів: – добові; – сезонні; – місячні; – річні; – багаторічні. Залежно від характеру біоритмів людей  виділяють такі біоритмічні типи (хронотипи):  “сови” – що пізно лягають спати, найбільш активні у другій половині дня чи ввечері і вночі;  “жайворонки” – рано прокидаються, найактивніші вранці; “голуби” – однаково активні в різний час доби. Основні характеристики (параметрами) біоритмів це такі показники: 1. період – час, протягом якого коливальна система робить повний цикл змін. 2. мезор – середній рівень показників досліджуваного процесу, навколо якого відбувається коливання; він надає можливість дати інтегральну оцінку біологічного процесу за весь цикл його коливання. 3. амплітуда – величина відхилення досліджуваного показника в обидві сторони від середньої. Вона є показником благополуччя або індикатором несприятливих впливів на організм. 4. фаза – положення коливається системи в будь-який момент часу; по відношенню до середнього рівня може бути позитивною (+) і негативною (-). При вивченні різних біоритмів людини буває необхідним встановити їх синхронність (збіг) по фазі. 5. акрофаза – час максимальної функції. 6. ортофаза – час мінімальної функції. Різні типи біоритмів характеризуються різними часовими проміжками: пульсуючі ритми: гормони людини можуть різко вироблятися кожні кілька хвилин або годин, як, наприклад, інсулін; циркадні ритми: відбуваються з регулярністю раз на добу, наприклад, гормони, які контролюють цикл сну і неспання;0 місячні цикли: наприклад, коливання рівня гормонів, що відповідають за менструальний цикл; сезонні: взимку рівень гормонів щитоподібної залози знижується, а мелатоніну підвищується; ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал: ритми скорочення м’язів, дихання, біохімічних реакцій; ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб: зміна сну та бадьорості, активності та спокою; ритми низької частоти: наприклад, біоритми зміни фізичного, емоційного, інтелектуального станів, а також зміна метаболізму протягом року у зв’язку зі зміною температурного та сонячного режиму.

Объяснение: