29. сумчатые млекопитающие в отличие от яйцекладущих а. выкармливают детенышей молоком. б. имеют млечные железы. в. имеют непостоянную температуру тела. г. являются живородящими.

ПРОДУЦЕНТЫ (от лат. producens, род. п. producentis — производящий, создающий) , в биологии — организмы к фото- или хемосинтезу и являющиеся в пищевой цепи первым звеном, созидателем органических веществ из неорганических, т. е. все автотрофные организмы. Продуцентами называют также организмы, служащие источником получения каких-либо веществ, используемых человеком (напр. , микроорганизмы — продуценты антибиотиков) . КОНСУМЕНТЫ (от лат. consumo — потребляю) , организмы, являющиеся в пищевой цепи потребителями органического вещества, все гетеротрофные организмы. Консументы первого порядка — растительноядные животные, Консументы второго, третьего и т. д. порядков — хищники.  РЕДУЦЕНТЫ (от лат. reducens, род. п. reducentis — возвращающий, восстанавливающий) , организмы (сапротрофы) , разлагающие мертвое органическое вещество (трупы, отбросы) и превращающие его в неорганические вещества, которые в состоянии усваивать другие организмы — продуценты. БИОМАССА (от греч. bios — жизнь и масса) , общая масса особей одного вида, группы видов или сообщества в целом (растений, микроорганизмов и животных) на единицу поверхности или объема местообитания; чаще всего выражают в массе сырого или сухого вещества (г/м2, кг/га, г/м3 и т. д.) . Биомасса растений называется фитомассой, биомасса животных — зоомассой.   БИОЦЕНОЗ (от греч. bios — жизнь и koinos — общий) (ценоз) , совокупность растений, животных и микроорганизмов, населяющих данный участок суши или водоема и характеризующихся определенными отношениями между собой и при к условиям окружающей среды (напр. , биоценоз озера, леса) . ПАРАЗИТИЗМ, в биологии — форма взаимоотношений между организмами различных видов, из которых один (паразит) использует другого (хозяина) в качестве среды обитания и источника питания, нанося ему вред. Паразитизм известен на всех уровнях организации живого, начиная с вирусов и бактерий и кончая высшими растениями и многоклеточными животными.

6 6 Нравится

Объяснение:

Реферат

Український еколог О.О.Лаптєв, зокрема, розглядає антропогенні фактори як породжені соціальним обміном речовин і енергії тіла, речовин, процеси і явища, які впливають на природу одночасно з природними факторами. Більшість ботаніків – Є.М.Лавренко, С.Є.Коровін, П.Д.Ярошенко, Б.М.Маркін, Г.Сукопп (Sukopp, 1969), вважають, що вплив людини на рослинність – це ті ж зовнішні причини, які можна розцінювати як суму своєрідних екологічних факторів.

До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу: забруднення; технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів; вичерпання природних ресурсів; глобальні кліматичні впливи; естетичні впливи.

Взагалі антропогенні фактори – це впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки. Вони можуть бути фізичними, хімічними, кліматичними, біотичними, а за характером зв’язків – вітальними і сигнальними, за часом дії – постійними і періодичними, ледве помітними і катастрофічними. Будучи за характером впливу екзогенними, вони діють на ендогенні фактори і завдяки їм „з середини”- на екосистеми або на її компоненти.

Вплив людини на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим. Користуючись знанням законів розвитку природи, людина свідомо виводить нові високопродуктивні сорти рослин і породи тварин, усуває шкідливі види, творить нові біоценози. Поте не рідко вплив людини на природу має небажаний характер. Це, наприклад, не продумане розселення рослин і тварин у нові райони, хижацьке винищення окремих видів, а також перелогових земель, внаслідок чого зникають стійкі високоорганізовані біоценози, зменшується видовий склад рослин і тварин.

До випадкових належать впливи, які є наслідком діяльності людини, але не були наперед передбачені або заплановані і випадкове завезення насіння бур’янів і тварин. Сюди слід віднести випас худоби, розорювання земель, рекреаційні деграції тощо.

Антропогенні едафічні і кліматичні фактори витісняють природну рослинність, збіднюють тваринний світ, обстежують діяльність мікроорганізмів-деструкторів. Тому екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидовані, їх діяльність часто залежить від втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури).

Основними урбогенними негативними факторами є теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні тощо. Часто в містах вони діють одночасно, особливо це стосується транспортних магістралей із високою інтенсивністю руху. Однак не лише у великих містах діє комплекс антропогенних факторів.

Однак не можна всю антропогенну діяльність вважати негативною: впливи, які оптимізують екосистеми, є позитивними. Інтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками рослин і тварин – це позитивна антропогенна діяльність, яка в умовах ноосферного управління повинна переважати. Учений відзначає антропогенні ландшафти, які будуть вирізнятися підвищеною стабільністю і підвищеною здатністю до біологічного очищення. Загальний баланс біосфери має підтримуватися на рівні, що забезпечуватиме оптимальний розвиток людського суспільства.

Объяснение: