Для агроценозов характерно: 1) не к саморегуляции 4) неустойчивы 2) устойчивы к саморазвитию 3) большая продуктивность 6) замкнутый круговорот веществ три правильных ответа

1) не к саморегуляции3) большая продуктивность5) не устойчивы

Сходства и различия между растениями и грибами. раньше биологи относили грибы вместе с бактериями, водорослями и лишайниками в сборную группу низших растений. в настоящее время бактерии составляют отдельное царство прокариот. вегетативное тело гриба, называемое грибницей или мицелием (от греч. mykes - гриб) , состоит из тонких ветвящихся нитей, которые у одних грибов многоклеточные, у других - одноклеточные. клетки грибов чаще всего многоядерные; в клеточном мицелии перегородки между клетками (спеты) закладываются в виде кольцевых диафрагм и развиваются центростремительно, оставляя в середине каждой септы сквозное отверстие - пору. у некоторых грибов гифы, переплетаясь, образуют пленктенхиму (от греч. plektos - сплетенный и enchema - напоминающее, налитое) - ложную ткань, клетки которой, в отличие от клеток настоящих тканей, возникают вследствие деления гиф, как правило, только поперек направления их роста. из плектенхимы состоят так называемые плодовые тела грибов, на которых развиваются органы, продуцирующие споры. наряду с этими специфическими особенностями грибы имеют признаки сходства и с животными, и с растениями. с животными их объединяет прежде всего гетеротрофность, грибы играют огромную роль в разложении отмерших органических остатков. как и у животных, один из продуктов обмена веществ у грибов - мочевина, а основное вещество запаса - гликоген, а не крахмал, как у растений. сходство с растениями состоит в наличии у грибов углеводной оболочки, однако ее скелетные компоненты чаще всего представлены не целлюлозой, а хитином. вегетативное тело гриба, как и растение, неподвижно, только специализированные клетки - зооспоры и гаметы - движутся с жгутиков. грибы способны к неограниченному росту и ветвлению, что приводит к увеличению общей поверхности. это важно, так как питание грибов, как и растений, происходит путем абсорбции веществ.

Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.

Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.

Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.

Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.