Функции отделов мозга у рыб: 1)передний мозг 2)промежуточный мозг 3)средний мозг 4)мозжечок 5)продолговатый мозг

1) Передний мозг – обоняние, осязание
2) Промежуточный мозг – зрение
3) Средний мозг – инстинкты, поведение
4) Мозжечок – координация движений, равновесие
5) Продолговатый мозг – регуляция дыхания, кровообращения и пищеварения

Характеристика света как экологического фактора. Живая природа не может существовать без света, так как солнечная радиация, достигающая поверхности Земли, является практически единственным источником энергии для поддержания теплового баланса планеты, создания органических веществ фототрофны-ми организмами биосферы, что в итоге обеспечивает формирование среды удовлетворить жизненные потребности всех живых существ. 

Биологическое действие солнечного света зависит от его спектрального состава, продолжительности, интенсивности, суточной и сезонной периодичности.

Солнечная радиация представляет собой электромагнитное излучение в широком диапазоне волн, составляющих непрерывный спектр от 290 до 3 000 нм. Ультрафиолетовые лучи (УФЛ) короче 290 им, губительные для живых организмов, поглощаются слоем озона и до Земли не доходят. Земли достигают главным образом инфракрасные (около 50% суммарной радиации) и видимые (45%) лучи спектра. На долю УФЛ, имеющих длину волны 290—380 нм, приходится 5% лучистой энергии. Длинноволновые УФЛ, обладающие большой энергией фотонов, отличаются высокой химической активностью. В небольших дозах они оказывают мощное бактерицидное действие синтезу у растений некоторых витаминов, пигментов, а у животных и человека — витамина D; кроме того, у человека они вызывают загар, который является защитной реакцией кожи. Инфракрасные лучи длиной волны более 710 нм оказывают тепловое действие. 

В экологичесшм отношении наибольшую значимость представляет видимая область спектра (390—710 нм) , или фотосинтети-чески активная радиация (ФАР) , которая поглощается пигментами хлоропластов и тем самым имеет решающее значение в жизни растений. Видимый свет нужен зеленым растениям для образования хлорофилла, формирования структуры хлоропластов; он регулирует работу устьичного аппарата, влияет на газообмен и тран-спирацию, стимулирует биосинтез белков и нуклеиновых кислот, повышает активность ряда светочувствительных ферментов. Свет влияет также на деление и растяжение клеток, ростовые процессы и на развитие растений, определяет сроки цветения и плодоношения, оказывает формообразующее воздействие. 

Световой режим любого местообитания зависит от его географической широты, высоты над уровнем моря, состояния атмосферы, растительности, сезона и времени суток, солнечной активности и т. д. Поэтому разнообразие световых условий на нашей планете чрезвычайно велико: от таких сильно освещенных территорий, как высокогорья, пустыни, степи, до сумеречного освещения в водных глубинах и пещерах. В разных местообитаниях различаются не только интенсивность света, но и его спектральный состав, продолжительность освещения, пространственное и временное распределение света разной интенсивности и т. д. Соответственно, разнообразны и при растений к жизни при том или ином световом режиме.

І. Порівняння будови клітинних і неклітинних форм життя

Завдання 2. На основі результатів завдання 1 заповніть таблицю.

Особливості Бактерії Археї Еукаріоти

Середовище існування паразити, водне паразити, водне, внутрішнє середовище організму ґрунт, наземне, повітряне, паразити

Кулькість клітин одна одна багатоклітинні

Будова клітини захисні оболонки, нуклеоїд, рибосоми, ектоплазма відсутні в клітинній стінці пептидоглікани, інтрони, іРНК, тРНК є клітинна мембрана, різні органели, ядро

Форма збереження спадкової інформації нуклеоїд (ДНК) іРНК і тРНК ДНК / ядра та мітохондрії (хромосоми б живлення фотоавтотрофи, хемоавтотрофи, фото- та хемогетеротрофи хемоавтотрофи, паразитизм автотрофи, гетеротрофи

Завдання 4. Зверніть увагу на такі особливості, як:

а) середовище існування: внутрішнє середовище інших організмів (паразитизм) і віруси-сателіти;

б) розміри: 20–400 нм;

в) наявність оболонки: з вуглеводів, білків і ліпідів, капсид і суперкапсид;

г) наявність рибосом: відсутні;

д) наявність води: відсутня;

е) форма збереження спадкової інформації: ДНК.

ІІ. Підсумок

Рис. 28. Будова вірусу (а) і схема будови узагальненої клітини (б)

Спільне: є клітинні органели: рибосом (де відбувається синтез ДНК), цитоплазма і генетична інформація, закодована у ДНК.

Про що це свідчить?

Ці організми (царства, домени) є ланками еволюції органічного світу.

Відмінне: віруси не мають клітинних стінок (є капсид, створений полісахаридами, у еукаріотів набагато більше органел, а відповідно і функції клітин зростають)

Про що це свідчить?

Організми з часом і під впливом умов середовища існування удосконалюються в будові і виконанні функцій і, таким чином, більше пристосовуються до умов зростання.

ІІІ. Порівняння процесу розмноження клітинних і неклітинних форм життя

Завдання 5. Визначте нестатевого розмноження деяких клітинних форм життя, проілюстровані рисунками.

Рис. 29 — поділ клітин

Рис. 30 — поперечний поділ клітини

Рис. 31 — утворення спор

Рис. 32 — утворення спеціалізованих багатоклітинних структур

Рис. 33 — фрагментація

Рис. 34 — брунькування

Завдання 6. Скориставшись рисунком, визначте, чим статевий процес відрізняється від статевого розмноження.

Статевий процес — це відновлення числа хромосом шляхом мейозу (злиття гамет). А статеве розмноження включає в себе статевий процес і розвиток нового організму з різними властивостями.

Завдання 7. Скориставшись схемою, визначте головну особли вість статевого розмноження та його переваги не ред іншими Суть статевого розмноження полягає у злитті гаплоїдних гамет у зіготу і розвиток нового організму зі своїми генетичними комбінаціями. Переваги: потомство є генетично різноманітним, а не батьківською копією. Це підвищує стійкість виду до мінливих і несприятливих умов середовища існування й постачає набагато більше вихідного матеріалу для еволюції.

Завдання 8. Опишіть процес розмноження неклітинних форм життя на прикладі життєвого циклу бактеріофага.

1 — прикріплення вірусу до бактеріальної клітини

2 — проникнення нуклеїнової кислоти вірусу у клітину бактерії

3 — реплікація нуклеїнової кислоти бактеріофага

4 — синтез вірусних білків

5 — збирання вірусних частинок віріонів

6 — лізис (руйнування) клітини хазяїна, звільнення нових фагів, які проникають у інші клітини бактерій.

IV. Підсумок

Під час практичної роботи ми ознайомилися з особливостями розмноження представників різних життєвих форм, порівняли процес розмноження клітинних і неклітинних форм.

Розкрийте зміст твердження.

«Віруси не здатні розмножуватися поза клітиною»

Віруси не мають білоксинтезуючих ферментів та перетворення енергії, тому вони не здатні розмножуватися самостійно.