Укакого мороженного - застывшего или расстаевшего более яркий вкус и почему?

У расстаевшего так как замороженое язык воспринимает как холод и может немного вкуса, а  расстаевшее почти не холодное и воспринемается на много лучше.
 

У растаевшего.Так как,когда мороженое мороженое,то у него не понятный вкус,оно твёрдое,а расстаевшее у него чувствуется вкус и его легче есть.

Самый большой, ужасный и противный слизень в Европе - серо - коричневый Lumax maximus. Он достигает в длину 20 см! Ох и неприятный, наверное, тип!
Но это мелочи! Некоторые морские слизни имеют длину 40 см и весят аж 7 кг! К тому же они так ярко окрашены, что у хищников от их расцветки, должно быть в глазах рябит!
У многих слизней очень жуткие привычки. Допустим, морской слизень глаукус плавает кверху брюхом, наполнив живот воздухом. А некоторые сухопутные слизни имеют такую прикольную привычку - спускаться с высоты на мерзкой слизистой нити. Зрелище не для слабонервных!
Слизни и фермеры - заклятые враги, т.к. противные слизни едят и повреждают посевы. Из картошки, съедаемой слизнями за год, можно было бы сделать столько чипсов, что хватило бы на 400 000 человек!
Кстати, нижняя пара рожек слизней - это вывернутый наизнанку человеческий нос! Сверхчувствительные рецепторы, которые у людей внутри носа, у слизней снаружи - на маленьких рожках. А верхняя пара рожек - это и вовсе пара глазок на стебельках!
Все, кто держал в руках слизня, знают: удовольствие на любителя. Но скользкими они стали не спроста! Хищники предпочитают таких "сопливых" жертв обходить стороной!
Также, как и черви, слизни одновременно и самцы и самки.
У слизней много - много тысяч зубов.Расположены они не рядами, а виде терки, с которой они перетирают пищу.
Противные слизни могут указать направление ветра. Это правда! Слизень всегда будет стараться уползти от потока ветра, чтобы предотвратить слишком быстрое высыхание нежной кожи.

Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.

Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.

Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.