Какое поколение хламидомонад является (гаметофит)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Усім відоме значення слова «пароль»? За паролем визначають своїх» та «чужих». На нашому уроці «свої» повинні назвати одну з ознак тварин. Будьте уважними, бо інакше ми не зможемо рухатися вперед у засвоєнні нових знань про поведінку тварин. (учні по черзі називають ознаку тварин і пояснюють яке вона має відношення до поведінки)н-д:молочні залози, ікла, довгі кігті, різці, павутинні залози, пахучі залози.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Територіальна поведінка розвинулася як б запобігання серйозним зіткненням між представниками одного і того ж виду.Багато видів тварин захищають свій притулок і джерела їжі від конкурентів. Зазвичай, щоб відігнати чужака, досить прийняти загрозливу позу, тому бійки між тваринами відбуваються нечасто. Так з'являються складні і дуже красиві ритуальні поєдинки.

Боротьба за територію.

На початку періоду розмноження плазуни починають агресивно охороняти свою територію. У них розвинулися різні форми поведінки, що служать для залякування можливих конкурентів і самооборони. Так, австралійська плащоносна ящірка виганяє суперників, розкриваючи великий комір на шиї, утворений складками шкіри, які в спокійному стані тісно прилягають до тіла. Крім того, вона широко роззявляє пащу, демонструючи страхітливу яскраво-червону глотку. Північний червононосий аноліс також оберігає свої володіння і часто в шлюбний період збільшує їх у двадцять разів. Вороги біжать врозтіч, побачивши його роздутий великий шийний мішок та блакитні й червоні плями, що з’являються на шкірі.

ответ

4,0/5

15

Polina124544

новичок

1 ответ

5 пользователей, получивших

Хвойные деревья (особенно сосна и ель) – хорошо переносят засуху. К тому же хвоя испаряет очень мало воды, чем листва лиственных деревьев. Поэтому хвойные деревья могут оставаться зелеными весь год. Количество влаги, которое испаряют хвойные, в десять раз меньше, чем у лиственных деревьев. Но лиственница ведет себя как лиственное дерево и испаряет влаги в 5 раз больше, чем ель обыкновенная и в 10 раз больше, чем сосна хвойных деревьев экономить влагу достигается за счет хвои. Хвоинки имеют множество при для сохранения влаги: толстую кожицу, восковой налет. Листья же у лиственных деревьев лишены засухоустойчивых при

Кроме того, что лиственные деревья за счет листопада от засухи, зимой это их от повала. Зимой даже голые ветви деревьев ломаются под тяжестью снега. Что бы случилось, если бы снег оседал на широких листьях лиственных деревьев?

При листопаде лиственные деревья избавляются от лишних минеральных солей, которые становятся для деревьев и кустарников вредными. С возрастом у листвы деревье повышается содержание золы. Накопление минеральных веществ у лиственных деревьев происходит, потому что листья дерева испаряют много воды. На смену ей поступает новая влага, которая и содержит минеральные вещества. Часть их идет на питание лиственного дерева, остальное остается в листьях. Листопад для лиственного дерева является нормальным условием для нормального роста и развития растения. Хвойные деревья не нуждаются в таком сбрасывании хвои, так как сосны, ели и другие хвойники испаряют очень мало влаги. Лиственница по испарению влаги достигает уровня лиственных деревьев, поэтому при влажном климате происходит сбрасывание мягких игл.

Сбрасывают ли ели и сосны иголки? Конечно, сбрасывают. Ведь в хвойном лесу можно увидеть много опавших иголок.

А вот голых сосен и елей никто не видел. У сосны хвоя сохраняется в течение 2-3 лет, а у елей- 5-7 лет. А когда они опадают, вот это загадка.

Если рассмотреть молоденькую веточку ели, выросшую весной, то можно увидеть, что иголки на ней светло-зелёные и совсем мягкие. Хвоя опадает не вся сразу, а постепенно. Но всё-таки это было бы заметно на ветвях. А мы не замечаем. Пот

Объяснение: