Яке має значення мукор та пеніцил для людини?

Из пеницила делается антибиотик Пенициллин, а насчёт мукора незнаю

Природним місцем існування пеніцилів є грунт. Пеніцил часто можна побачити у вигляді зеленого або блакитного цвілевого нальоту на різноманітних субстратах, в основному, рослинних. Гриб пеніцил має подібну будову, як аспергіл, що також належить до цвілевих грибів. Вегетативний міцелій пеніцила розгалужений, прозорий і складається з безлічі клітин. Відмінність пеніцила від мукора в тому, що його грибниця багатоклітинна, тоді як у мукора - одноклітинна. Гіфи гриба пеніцила або занурені в субстрат, або розташовані на його поверхні. Від гіф відходять прямостоячі конідієносци. Ці утвори гілкуються у верхньому відділі і формують китички, що несуть ланцюжки одноклітинних забарвлених спор - конідій. Китички пеніцилів можуть бути декількох видів: одноярусні, двоярусні, трьохярусноі і несиметричні. У деяких видів пеніцилів конідії утворюють пучки - коремії. Розмноження пеніцила відбувається з до спор.

Гриб пеніцил, як і мукор провокує псування продуктів харчування і приймає участь в розкладанні тканин рослинних і тваринних організмів, завдяки великому набору ферментів. Цвілеві нальоти на субстратах утворюються зазвичай грибами кількох видів одночасно. Харчування пеніцила здійснюється за рахунок всмоктування готових органічних речовин, тому пеніцил, як і всі цвілі, відноситься до грибів-паразитів. Деякі види пеніцилів мають патогенні властивості по відношенню до людини, рослин і тварин. Великий збиток господарству наноситься при розмноженні гриба з утворенням цвілі на харчових і сільськогосподарських продуктах. Запліснявіння кормів при неправильному зберіганні може спричинити загибель тварин після вживання їх в їжу через накопичення різних токсичних продуктів.

Если в организме млекопитающих, то пережеванная и  проглоченная пища попадает в желудок и начинается ее преобразование в форму, пригодную для всасывания. Процесс переваривания начинается еще во рту, во время обработки слюной. В желудке пища начинает расщепляться под действием кислот, желчи, пищеварительных ферментов, дальнейшее расщепление и всасывание происходит в тонком кишечнике.
Пищевой белок в процессе переваривания расщепляется до аминокислот, которые потом поступают в кровоток. Аминокислоты в процессе анаболизма синтезируются в белковые соединения организма, при катаболизме дают энергию.
Углеводы расщепляются до глюкозы под действием ферментов. Происходит гидролиз углеводов. В тонком кишечнике происходит всасывание. Процент всасывания зависит от гликемического индекса. Если он равен 100%, то все усвоится, если 50 %, то половина и т.д. 
Липиды (жиры) расщепляются на жирные кислоты и моноглицериды, всасывание также происходит в тонком кишечнике. 

РОЗОЦВЕТНЫЕ (розовые), семейство двудольных растений. Включает ок. 100 родов и до 3 тыс. видов, распространённых преимущественно в умеренном и субтропическом поясах Северного полушария. Некрупныелистопадные, а также вечнозелёные деревья и кустарники, лианы с отмирающими на 2-й год надземными побегами (малина), травы (в основном корневищные многолетники). Листья обычно очередные, простые или сложные, со свободными или приросшими к черешку прилистниками, редко без них. Цветки правильные, обоеполые, с 5-членным околоцветником, часто яркоокрашенные, душистые, крупные или собраны в соцветия. Число тычинок неопределённое. Основания чашелистиков, лепестков и тычинок нередко срастаются в чашевидную, бокальчатую или блюдцевидную цветочную трубку – гипантий. Опыление в основномнасекомыми. Плоды – многолистовки, многоорешки, орешки, яблоки, костянки. Распространяются животными, особенно птицами, ветром, водой. Среди розоцветных много декоративных растений (роза, черёмуха, рябина), плодовых и ягодных культур (яблоня, груша, абрикос, персик, миндаль, вишня, черешня, земляника, малина),лекарственных растений (шиповник, кровохлёбка, лапчатка). 17 видов охраняются