Учому полягає бар'єрна функція печінки і чим вона забезпечується?

Печінка не тільки відокремлює травний сік – жовч, а й виконує найважливішу функцію знешкодження отруйних речовин.

Завдяки проходженню всієї крові з травного каналу через печінку отруйні продукти розпаду білків і отруйні сполуки, що утворилися в кишках в результаті діяльності мікробів, після всмоктування надходять у печінку і знешкоджуються в ній.

Отруйні речовини, як, наприклад, індол, скатол, фенол, з’єднуються в печінці з сірчаною кислотою і глюкуроповой кислотами і утворюють мало отруйні ефірні кислоти.

Отже, в печінці здійснюється синтез, що має захисний характер. У цьому полягає бар’єрна функція печінки, що забезпечує позбавлення організму від отруйних продуктів обміну речовин.
Після видалення більшої частини печінки або після з’єднання ворітної і нижньої порожнистої вен (ековскій свищ) продукти всмоктування надходять безпосередньо в загальне коло кровообігу. У результаті тварини швидко гинуть від отруєння отруйними продуктами розпаду білків, особливо після їжі м’яса, і від порушення утворення сечовини. Цей факт встановив в 1892 р. І. П. Павлов, який удосконалив операцію Н. В. Екка (1877) і спільно з відомим біохіміком М. В. Ненцкого вивчив хімічні процеси, що відбуваються в печінці.

Після їжі м’яса у собак з екковскім свищем наступають важкі розлади нервової системи, припадки судом, сильне схуднення та інші ознаки отруєння, що призводять до смерті.
Переклад тварини з м’ясного на молочно- хлібний режим веде до припинення явищ отруєння.
З амінокислот, що всмокталися близько 40 % надходить з кров’ю в тканини, де вони синтезуються в білки, характерні для даного організму. Решта амінокислоти надходять у печінку, в якій частина з них синтезується в білки, а інша частина дезамінується

5.а

5.а6.не знаю

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2 8. C.Демтүтік (трахея)

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2 8. C.Демтүтік (трахея) А.Желбезек

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2 8. C.Демтүтік (трахея) А.Желбезек В.Дернәсілі -желбезекпен, ересектері өкпе, тері

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2 8. C.Демтүтік (трахея) А.Желбезек В.Дернәсілі -желбезекпен, ересектері өкпе, тері Е.Қосарлы тыныс алу

5.а6.не знаю7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2 8. C.Демтүтік (трахея) А.Желбезек В.Дернәсілі -желбезекпен, ересектері өкпе, тері Е.Қосарлы тыныс алу D.Өкпе диафрагма пайда болған 5

Объяснение:

5.а

6.не знаю

7. Күн сәулесі, су, көмірқыл газы 2

8. C.Демтүтік (трахея)

А.Желбезек

В.Дернәсілі -желбезекпен, ересектері өкпе, тері

Е.Қосарлы тыныс алу

D.Өкпе диафрагма пайда болған 5

Сжатое с боков тело рыб имеет обтекаемую форму, что уменьшает сопротивление воды при их передвижении. В нём можно различить голову, туловище и хвост.

t1608101469aa.jpg

Рыбы имеют конечности - непарные и парные плавники. Непарные - это спинные, хвостовой и анальный (подхвостовой). Снизу по бокам расположены парные плавники (конечности): передние - грудные и задние - брюшные.  

t1608101469ab.jpg

Кожа рыб двухслойная, тонкая, слизистая, покрытая костной чешуёй. Чешуя постоянно растёт, и на ней образуются годовые кольца, по ним можно определить возраст рыбы.

Слизь, выделяемая кожными железами рыбы, обеспечивает ей скольжение, уменьшает трение при плавании.

t1608101469ac.png

По бокам тела рыбы находятся органы боковой линии - каналы, лежащие в коже под чешуёй, на дне которых расположены чувствительные клетки, воспринимающие колебания воды. При органа боковой линии рыба воспринимает направление течения и давление воды, наличие препятствий, звуковые колебания.

t1608101469ad.jpg

На голове спереди расположен рот, которым рыба захватывает пищу и втягивает воду, необходимую для дыхания. Выше рта расположены ноздри, открывающиеся в органы обоняния, с которых рыба воспринимает запахи веществ, растворённых в воде.

Глаза рыб довольно большие, они имеют плоскую роговицу, шарообразный хрусталик. Век нет. Рыбы видят на близком расстоянии и различают цвета.

Объяснение: