Веритроцитах крові, у клітинах ситоподібних трубок рослин , відсутні ядра. з чим це пов'язано ?

Я напишу на русском переведешь сама это связано с тем, что в процессе эволюции они утратили ядра ,благодаря этому в них стало вмешаться больше кислорода

Відповідь:

Печі́нка — велика залоза зовнішньої секреції в хребетних та деяких інших тварин і людини. Є життєвонеобхідним органом.

Морфологія

Печінка в безхребетних — виріст переднього відділу середньої кишки або шлунка. Вона безпосередньо бере участь у перетравлюванні їжі. Клітини печінки молюсків здатні до фагоцитозу. У хордових тварин і людини печінка виділяє жовч і відіграє важливу роль в обміні речовин організму. У менш організованих хребетних печінка має трубчасту будову. У плазунів, птахів і ссавців поперечні анастомози перетворюють трубчасту залозу на сітчасту. Печінка більшості хребетних — часточковий орган. У м'ясоїдних тварин печінка порівняно більша, ніж у травоїдних. Форма печінки залежить від форми порожнини тіла тварини.

Структура тканини печінки має особливу будову, тому належить до паренхіматозних органів.

Будова

Печінка — залозистий орган масою близько 1500 г, має червоно-бурий колір і досить м'яку консистенцію, розташована у верхньому відділі черевної порожнини: в основному в правому підребер'ї, в надчеревнії ділянці і незначна її частина — в лівому підребер'ї. У новонародженних печінка займає більшу частину черевної порожнини. У печінці, що зовні нагадує неправильну шапку гриба, розрізняють верхню (діафрагмальну) опуклу поверхню, яка прилягає до діафрагми, і нижню (вісцеральну), яка обернена вниз і прилягає до органів. Ці поверхні відокремлені одна від одної переднім гострим краєм, задній край тупий і нагадує своєю формою поверхню. Він прилягає до діафрагми. Печінка майже повністю покрита очеревиною, за винятком поперечної борозни і заднього краю.

Отряд карпообразные: преимущественно пресноводныерыбы. К ним относятся сазан, карась, плотва, лещ и много других промысловых рыб. Карпообразные питаются растительным кормом и различными беспозвоночными животными. На челюстях зубов у них нет (или они развиты слабо), зато в глубине глотки имеются глоточные зубы, служащие для измельчения пищи.Отряд кистеперые: В настоящее время существует только один представитель этого отряда - латимерия. Это крупная рыба длиной до 1,5, встречающаяся в индийском океане у берегов Африки. Все остальные кистеперые, которые жили и в море, и в пресных водах, вымерли 70-100 млн. лет назад. Строение скелета и мускулатуры парных плавников кистеперых рыб очень напоминает строение конечностей наземных позвоночных животных.
Отряд сельдеобразные: главные представители этого отряда - сельди. Большинство из них живет в море и держится большими стаями, совершающими странствования в поисках пищи и для икрометания. Сельди питаются мелкими рачками, живущими в толще воды, и имеют важное промысловое значение.
Отряд осетровые: У осетровых в отличие от всех остальных костных рыб хорда имеется не только у зародышей и личинок, но и у взрослых рыб. Тело осетровых веретеновидное, передняя часть головы вытянута в удлиненное рыло. Вместо сплошного чешуйчатого покрова вдоль тела проходит 3-5 радов крупных костных бляшек 'жучек', а между ними на коже рассеяны мелкие костные зернышки и пластинки. Все осетровые - ценные промысловые рыбы. К ним относятся, например, осетр и севрюга. 
Отряд скаты: скаты держатся вблизи дна. Плавают они при передних парных плавников, окаймляющих уплощенное тело. Хвост ската похож на тонкий длинный бич и лишен хвостового плавника. У ската-хвостокола на хвосте есть длинный острый шип, покрытый ядовитой слизью. Этим шипом хвостокол может наносить болезненные раны. У электрического ската развиты особые электрические органы. Он давать разряды напряжением до 200 вольт, парализуя добычу и отпугивая врагов. Пища скатов состоит из донных мелкихрыб, моллюсков, ракообразных и других обитателей морского дна. Некоторых скатов промышляют для получения витаминизированного жира.
Ну вот как то так