Які особливості функціонування імунної системи людини?

Особливості функціонування імунної системи людини

В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету: неспецифічний та специфічний.

Неспецифічний (вроджений) імунітет здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NK-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої природи. Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам'яті.

Специфічний (адаптивний) імунітет здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет) та клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів. В основі специфічності імунітету - молекулярне розпізнавання чужорідних антигенів за до специфічних рецепторів клітин імунної системи та антитіл. Ця форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний характер і характеризується наявністю імунологічної пам'яті.

Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам'ять та імунологічна толерантність.

Таким чином, імунна система має цілу низку унікальних особливостей функціонування: багатоетапність й багаторівневість захисту, високі специфічність, чутливість, здатність до регенерації, імунологічну індивідуальність, імунологічну пам'ять та ін.

и лечения болезней», - сказал и механизмы уже существуют и могут получаться в лаборатории. и источниками энергии, которые могли бы доставлять инструмент в нужные органы, ткани или клетки, где те могли бы выполнять свою полезную работу.

  «Пока что слишком сложной задачей являетсяразработка микро- и наноразмерных систем к самостоятельному контролируемому движению в условиях живого организма, - добавил Грасиас, после чего перешел уже к описанию проведенной его командой работы, -Бактерии могут делать это с легкостью – если только мы научимся их работать в качестве транспортной платформы».   Бактерии обладают еще и тем преимуществом, что в них уже имеются интегрированные системы воспринимать и интерпретировать биохимические в некоторой степениуправлять их перемещением в нужную часть тела. Наконец, они являются обычными, привычными обитателями нашего организма – число клеток в организме столь важную роль, что некоторые медики рассматривают микрофлору, как одну из его систем.   Именно таких бактерий предлагают использовать ученые в качестве «грузчиков». Их можно модифицировать нужным образом – например, интегрировав в их клеточные стенки или мембраны белковые или другие наноразмерные структуры, имеющие определенные нужные оптические, электрические и прочие свойства. Целый ряд таких «грузов» разных форм и размеров Грасиас с коллегами уже апробировали в лаборатории: они показали, что можно «нагружать» бактериинаносферами, нанонитями и другими обычными наноструктурами, получаемыми литографией.   Авторы отмечают, что в этом направлении можно пойти и еще дальше. Целый ряд работ показал, что достаточно многочисленные скопления бактерий – «бактериальные ковры вместеперемещать и более крупные и тяжелые объекты. и неживой груз(«биогибридные устройств будущем, вполне возможно, работа будет расширена попытками создать уже целые коллективы, слаженно работающие на благо нашего здоровья.  

бактерии... обширная группа одноклеточных микроорганизмов, характеризующихся отсутствием окруженного оболочкой клеточного ядра. Вместе с тем генетический материал бактерии (дезоксирибонуклеиновая кислота, или ДНК) занимает в клетке вполне определенное место – зону, называемую нуклеоидом. Организмы с таким строением клеток называются прокариотами («доядерными») в отличие от всех остальных – эукариот («истинно ядерных»), ДНК которых находится в окруженном оболочкой ядре.

Бактерии, ранее считавшиеся микроскопическими растениями, сейчас выделены в самостоятельное царство Monera – одно из пяти в нынешней системе классификации наряду с растениями, животными, грибами и протистами.