класс)экологическая проблема: 1. энергетическая2. загрязнение воздуха3. бытовые отходы4. сточные воды5. исчезновения видов животных и растенийрешение этих проблем:​

болочка молодых клеток представляет собой очень тонкую кожицу или пленку, едва достигающую 0,001 мм, очень нежную, стекловидную, прозрачную, эластичную и легкопроницаемую для воды и водных растворов. Оболочка — это продукт деятельности протопласта и жизненными функциями не обладает. После отмирания протопласта клетка, несмотря на целость оболочки, будет мертвой. Древесина растущего дерева (в первую очередь ядровая часть) в основном, а срубленная древесина полностью состоят из таких клеток, с отмершим протопластом, т. е. только из клеточных оболочек. В момент образования оболочки клеток древесина состоит из пектиновых соединений, которые, однако, спустя непродолжительное время превращаются в целлюлозу; так, по имеющимся данным, оболочки трахеид сосны в зоне камбия на 85% состоят из целлюлозы и сопровождающих ее гемицеллюлоз. Микрохимическая реакция для обнаружения целлюлозы под микроскопом заключается в синем или фиолетовом окрашивании ее хлорцинкиодом. Клетчатка, или целлюлоза, относится к органическим соединениям (полисахаридам), не содержащим в своем составе азота, родственным крахмалу и сахару; она обладает нейтральной реакцией. Формула целлюлозы следующая: (С6Н10О5), где п — коэффициент полимеризации. Макромолекула целлюлозы имеет нитевидную форму (цепная молекула) и состоит из п остатков глюкозы, соединенных главными валентностями в длинный ряд, в котором каждый из остатков глюкозы повернут относительно соседних остатков на 180° (см. структурную формулу). В состав макромолекул входит от 200 до 3500 остатков глюкозы (п = 200÷3500). Диаметр такой макромолекулы около 5,7 ангстрема, а длина от 1 х 10-5 до 1,8 х 10-4 см.

Значення ссавців у природі та житті людини дуже велике і надзвичайно різноманітне. У природі ссавці забезпечують поширення насіння в природі (мишовидні гризуни, білки), знищення шкідників сільського господарства (ласка, горностай, комахоїдні, кажани). Ссавці є важливими ланками ланцюгів живлення майже в усіх екосистемах, у яких виконують роль консументів (споживачів) первинної і вторинної біомаси, регуляторів чисельності травоїдних тварин, санітарів у природі (гієни, шакали). Дрібні ссавці, які живуть у ґрунті, здійснюють важливу роль у процесах ґрунтоутворення (кроти, землерийки, сліпаки).

Багато видів ссавців є родоначальниками свійських тварин (наприклад, предком великої рогатої худоби був дикий бик – тур, дикий баран-муфлон став предковим видом для порід овець). Розведенням свійських тварин з метою створення нових порід та отримання необхідних продуктів харчування і сировини для промисловості, займається тваринництво. Ссавці можуть бути переносниками збудників інфекційних захворювань (пацюки, миші поширюють збудників чуми, лисиці – сказ) та гельмінтозів (собачі є хазяями ехінокока). Серед звірів є промислові (білки, ондатра, лисиця, морські котики), свійські тварини, які дають людині м'ясо, шкіру, молоко, масло, сало тощо (свині, велика та мала рогата худоба), допомагають перевозити вантажі (коні, осли), перебувають на службі (собаки) та ін. Багато видів ссавців пристосувалися жити біля людини і стали шкідниками сільського господарства (дикі кролики, зайці, мишовидні гризуни).