Південна частина румунії стала відома своїми «живими» каменями, що вміють рости, дихати і навіть розмножуватися. місцеве населення називає їх тровантами. ці камені мають обтічну форму, на зрізі можна розгледіти вікові кільця, зосереджені навколо невеликого твердого ядра. камені здатні ще й до розмноження, що нагадує брунькування. чому ж ці «неорганічні форми життя на основі кремнію», як їх називають деякі науковці, не належать до живої природи?

У Румунії ці камені називають "живим камінням". Зовнішній вигляд більшості тровантів настільки незвичайний, що вони довгі роки були оповиті легендами і переказами. До того ж вони здатні збільшуватися в розмірах і міняти форму, що призвело до появи фантастичних припущень про живу природу. Але те, що довгі роки здавалося незрозумілим і надприродним, в результаті знайшло наукове пояснення.

Дослідникам вдалося з'ясувати, що трованти представляють собою великі конкреції пісковика. Конкреція - це мінеральне утворення кулястої або округлої форми, в центрі якого є так званий запал. В результаті геологічних і хімічних процесів відбувається нашарування пісковика на центральне утворення, і камені поступово збільшуються в розмірах. Підтвердженням цього процесу є окружності, що йдуть від центру каменю, які добре помітні на ськолах. Схожий процес можна гати при утворенні перлини.

Після того, як сама конкреція була сформована, вона схильна до деяких геохімічних процесів. Як відзначають фахівці, після тривалих літніх опадів трованти помітно збільшуються в розмірах. Це пояснюється тим, що частинки пісковика всередині "живих каменів" пов'язані цементуючим глинисто-вапняним матеріалом, який може вбирати вологу і розбухати. А ось, наприклад, в схожих валунах на території нашої країни в якості сполучного матеріалу виступають кварц-халцедонові матеріали, які не володіють подібними властивостями.

1)Мито́з (др.-греч. μίτος «нить») — непрямое деление клетки, наиболее рас репродукции эукариотических клеток. Биологическое значение митоза состоит в строго одинаковом распределении хромосом между дочерними ядрами, что обеспечивает образование генетически идентичных дочерних клеток и сохраняет преемственность в ряду клеточных поколений[1].

2)Мейо́з (от др.-греч. μείωσις — «уменьшение»), или редукционное деление — деление ядра эукариотической клетки с уменьшением числа хромосом в два раза. Происходит в два этапа (редукционный и эквационный этапы мейоза). Мейоз происходит в половых клетках и связан с образованием гамет.

3)Кле́точный цикл — период существования клетки от момента её образования путём деления материнской клетки до собственного деления или гибели.

4)Интерфа́за (англ. interphase) — период клеточного цикла, подразделяющийся на G1-, S- и G2-фазы. Во время интерфазы клетка готовится к будущему делению: растёт, удваивает количество цитоплазмы, клеточных белков и органелл. В S-фазе происходит удвоение хромосом и центросом (клеточных центров).

Объяснение:

1. Развитие без превращение характеризуется тем, что особь, которая только родилась, она внешне похожа на взрослый организм, но отличается от него малыми размерами. Например возьмём развитие кузнечика ( отряд Прямокрылые), личинка, которая выходит из яйца, внешне схожа с имаго (взрослая особь), но в разы меньше её. Но со временем, с каждой линькой она будет всё больше и больше выглядеть как взрослый организм.

2. Метаморфоз и переводится как превращение. Можно говорить развитие без/с метаморфозом или без/с превращением.

3. Развитие с превращением обратно развитию без него. Личинка не только по размеру, но и внешне не похожа на взрослый организм. У насекомых, которые развиваются с метаморфозом, есть стадия КУКОЛКИ. Возьмём для примера бабочку(отряд Чешуекрылые).Личинка - гусеница, вовсе не похожа на то крылатое насекомое, которое мы привыкли видеть, но со временем, она пройдёт стадию куколки и превратится во взрослую особь, которая сможет размножаться.

Объяснение: