Чем боб отличается от стручка у каких растений развиваются такие плоды

Боб – состоит из двух створок, которые соединены краями, семена внутри него собраны в одну линию. Створки боба совсем тонкие. Обычно он имеет изогнутую форму.

Стручок отличается в основном тем, что имеет перегородку которая разделяет его на две камеры.

Очень часто люди бобами называют семена фасоли.Если же вы выращиваете боб садовый (или как его еще называют - боб обыкновенный), то он не растет в стручках, плод у него тоже называется боб.

1.Для цветковых растений характерно двойное оплодотворение, в результате которого образуется зигота и клетка, из которой впоследствии формируется эндосперм. У покрытосеменных одновременное развитие зародыша и эндосперма позволяет избежать ненужной траты пластических веществ и энергии в том случае, если зародыш не образуется. Семена заключены в плод и надежно защищены от неблагоприятных условий внешней среды. Что покрытосеменным занять лидирующее положение среди растений.

2. низшие растения, группа наиболее примитивно устроенных растений. Их тело представлено таллом, или слоевищем, не расчлененным на корень, стебель и лист. Ткани отсутствуют. В настоящее время низшими растениями считаются только представители двух подцарств: красных и настоящих водорослей. Ранее к ним относились бактерии, актиномицеты слизевики, грибы, водоросли и лишайники, т. е. все организмы, кроме высших растений и животных.

Відповідь:

ндивідуальний розвиток організму, уся сукупність його перетворень від зародження (запліднення яйцеклітини або поділу материнської клітини) до кінця життя, називається онтогенезом. Цей термін був запроваджений німецьким природодослідником Е. Геккелем у 1866 р.

В одноклітинних організмів онтогенезом вважається клітинний цикл – період життя клітини від моменту її утворення до моменту закінчення акту поділу. В онтогенезі багатоклітинних організмів виділяють такі основні періоди (етапи):

1)       ембріональний – розвиток до виходу організму із зародкових оболонок;

2)       постембріональний – до досягнення статевої зрілості;

3)       дорослий стан, включаючи старіння і смерть.

 

Відповідно до іншої класифікації виділяють такі етапи онтогенезу:

1)       передзародковий – включає розвиток статевих клітин і запліднення;

2)       ембріональний;

3)       постембріональний;

4)       репродуктивний – період, коли організм здатний розмножуватися;

5)       пострепродуктивний – втрата репродуктивної функції, старіння, смерть.

Величезну роль у становленні ембріології відіграли на початку XVII ст. поява мікроскопа та зроблені з його до голландськими дослідниками А. ван Левенгуком, Я. Сваммердамом та італійським лікарем і ембріологом Г. Мальпігі.

 

ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН

Дроблення зиготи

Характер дроблення великою мірою залежить від кількості жовтка в цитоплазмі яйцеклітини. Жовткові гранули перешкоджають веретена поділу до полюсів клітини й утворенню перетяжки, тому у тварин з великою кількістю жовтка (плазуни, птахи) дроблення неповне: ядра з відокремленими ділянками цитоплазми зосереджуються біля одного полюса клітини, а протилежний полюс заповнений жовтком. Яйцеклітини, що мають незначну кількість жовтка або не мають його взагалі (ссавці, плоскі черви), піддаються повному дробленню. Розрізняють рівномірне та нерівномірне повне дроблення. За рівномірного дроблення бластомери однакові (у ланцетника). У разі нерівномірного дроблення бластомери відрізняються за формою і розмірами (у жаби на одному полюсі зародка бластомери дрібніші, ніж на іншому).

Бластула

Період дроблення закінчується формуванням бластули. У типовому випадку бластула складається із шару бластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину – бластоцель. Бластоцель заповнена рідиною, яка за хімічним складом відрізняється від рідини зовнішнього середови У ссавців цю стадію формування зародка називають бластоцистою. Бластоциста відрізняється бластули тим, що бластомери в ній розташовуют ся в два шари: зовнішній дає початок трофобласту, а внутрішній (зародковий вузлик) – ембріоласту. На стадії бластоцисти зародок переміщається яйцепроводом до матки.

У багатоклітинних тварин під час вгинання (інвагінації) частини стінки бластули всередину бластоцелі (подібно до того, як можна натиснути пальцем на погано надутий гумовий м'яч). Зародок на цій стадії складається з двох шарів клітин (зародковиx листків): зовнішнього – ектодерми, і внутрішнього – ентодерми. Під час вгинання утворюється порожнина – гастроцель (гастральна порожнина), і отвір, яким вона сполучається з навколишнім середовищем – бластопор (первинний рот). У первинноротих тварин бластопор, розвиваючись і диференціюючись, перетворюється на рот дорослого організму, у вторинноротих – на анальний отвір. Рот у вторинноротих виникає на протилежному кінці зародка.

Бластоцель виявляється поміщеною між енто- й ектодермою. У неї проникають бластомери, що дають початок третьому зародковому листку – мезодермі. У ссавців, рептилій і птахів мезодерму утворюють клітини, які виселяються з певних зон ентодерми. У губок і кишковопорожнинних мезодерми немає, тому їх називають двошаровими тваринами.

У багатьох тварин виділяють ще одну стадію ембріонального розвитку – морулу. У морулі бластомери щільно притиснуті один до одного, а бластоцель відсутня

Гаструляція

Наступна стадія ембріонального розвитку на зивається гаструляцією, а зародок на ній стадії - гаструлою. Гаструла формується у більшості бага

Пояснення: