Кхарактерным признакам кишечнополостных можно отнести : а) радиальную симметрию б) трёхслойность в) наличие кишечной полости г) узловой тип нервной системы д) гермафродитизм

Сцифо́идные, или Сцифоидные медузы[1] (сцифомеду́зы, лат. Scyphozoa) — класс морских организмов из типа стрекающих (Cnidaria). Группа включает сравнительно небольшое количество видов — около 200. Жизненный цикл сцифоидных, как правило, представляет собой метагенез, в котором присутствует бесполая (полипоидная) и половая (медузоидная ) стадии. Медузы некоторых представителей характеризуются крупными размерами и порой образуют очень крупные скопления. Полипы сцифоидных (сцифистомы), напротив, обладают очень мелкими размерами — порядка нескольких миллиметров.

Объяснение:

Мешканці ґрунтового середовища розпушують ґрунт, роблять його проникним для вологи і повітря. Першість у цій справі, як ви вже дізналися з попередньої теми, належить дощовим черв’якам. Вони розпушують, удобрюють ґрунт та поліпшують надходження у нього повітря і води.

Для того, щоб переміщуватись у ґрунті, кроти і сліпаки риють підземні ходи. У крота для цього передні кінцівки плоскі з міцними кігтями, вивернуті назовні подібно до двох лопат. Ними тварина вправно відкидає ґрунт у сторони і за добу може прокласти хід завдовжки 30 і більше метрів. Тіло його овальне, шерсть і шия короткі, голова конусоподібна, вух майже не помітно, очі крихітні, тому зір поганий. Сліпак риє ґрунт за до передніх широких зубів.

Як ви зрозуміли на прикладі крота, у мешканців ґрунтового середовища поганий, а в багатьох зовсім відсутній, наприклад у сліпака і дощового черв’яка.

Орієнтуватись їм допомагають органи нюху і дотику.

Для мешканців ґрунту важливі і волоть, і температура ґрунту. Організми грунтового середовища пристосувалися до їх змін.