1перечислите основные признаки представителей типа членистоногих. зачем насекомым такое сравнительно большое разнообразие ротовых аппаратов? 2почему у пауков слабо развит желудок? 3сравните дыхательные системы представителей классов: ракообразные, паукообразные и насекомые. объясните причины их различий. 4перед вами два членистоногих (один представитель класса насекомых, а другой - класса пауков перечислите все возможные признаки, по которым их можно отличить между собой 5перечислите признаки пауков, как обитателей наземной среды 6причины господства насекомых на земле (запишите все известные вам признаки, которые позволили насекомым заселить всю землю и противостоять неблагоприятному воздействию внешней среды)

1. Хитиновый покров тела, скелет внешний, хитиновый, ноги членистые, сегментированное тело.
2. Потому что они разного вида и у них для этого разные Например:грызущий вид ,у него грызущий аппарат или сосущий вид у него сосущий ротовой аппарат. Так и у остальных.
3. Потому что они не могут есть не переваренную пищу.
4. Они отличаются органами дыхания. У ракообразных -жабры, у паукообразных-легочные мешки и трахеи, кстати, паук - единственное насекомое у которого дыхания, у насекомых - трахеи. Эти классы отличаются органами дыхания, потому что у них разные среды обитания.
5. Первое отличие: разное количество ног , у пауков-8, а у насекомых-6.
Второе отличие:у пауков тело состоит из двух отделов, а у насекомых из трёх.
Третье отличие: нервная система насекомых намного сложнее, чем у пауков.
6. У пауков есть органы дыхания чтоб дышать, осязание чтоб передвигаться, органы обаяния чтоб чувствовать.
7. Многие насекомые полезны. Например пчелы они опыляют цветы ,делают мёд. Можно отнести сюда и пиявку, она тоже полезна для человека, используют в медицине.

Объяснение:

ЕМБРІОЛО́ГІЯ ТВАРИ́Н І ЛЮДИ́НИ – наука, що вивчає закономірності ембріонального розвитку організму тварин і людини. Зміст сучас. ембріології (Е.) розширено, вона передбачає також дослідж. пренатал. і постембріонал. періодів розвитку. У пренатал. розвитку людини виділяють початк. ембріогенез (1-й тиждень), зародк. (2–8-й тижні) і плодовий (3–9-й місяці) періоди. На початк. етапі розвитку багатоклітин. організму відбуваються проліферація, яка забезпечує збільшення кількості клітин (бластомерів, спроможних розвиватися в різних напрямах), і детермінація – вибір клітинами можливого шляху розвитку.

Проблема здоров'я людини існувала завжди, в усі історичні соціальне-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства.

Покоління наших предків жили в тісному спілкуванні з природою. Уклад життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала притаманні тільки їй трудову налаштованість і ритм життя.

Проблема здоров'я людини вирішувалась досить ефективно і просто. Це пояснювалось тим, що культура здоров'я складалась у індивідуальній свідомості особистості поступово, під впливом природних умов життя і була важливим елементом загальної культури людини.

У даний час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно впливають на її здоров'я, вимагає іншого підходу до проблеми формування здоров'я.

Сьогодні люди живуть у ритмі виробничого циклу однаково в будь-яку пору року.

Умови життя та праці сучасної людини, безперечно, покращились, але наслідки цього далеко не однозначні.

Забруднення навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть у собі небезпеку генетичних змін. Особливо негативно позначилась на стані здоров'я населення нашої країни аварія на Чорнобильській атомній станції.

Високий рівень механізації й автоматизації виробничих процесів зумовив різке зменшення частки фізичної праці та збільшення нервових навантажень.

Сучасне постійне погіршення стану здоров'я людей і недостатньо ефективне медичне забезпечення зумовлене рядом причин (напр., погіршення екологічного стану довкілля, соціальні проблеми, наслідки генетичних змін).

Мета лікувальної медицини полягає, головним чином, у лікуванні хвороб, вилікування яких,

на жаль, не завжди приносить здоров'я. В організмі людини нерідко залишається слід не тільки від перенесеного захворювання, але й від самого лікування.

За умов життя, що змінюються й ускладнюються, людині можна підтримувати здоров'я, навчившись адаптуватися до тих змін, які вона сама вносить у цей світ.

Вирішення проблеми здоров'я людини закладено в самій людині, у знанні та розумінні нею низки проблем (формування, збереження, зміцнення і відновлення свого здоров'я), а також в умінні дотримуватись правил здорового життя.

ВПЛИВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Практика зцілення і надбання людиною перших гігієнічних навичок мала місце ще на зорі становлення людського суспільства.

У середньовіччі ж наукові знання переслідувались і викорінювались. Люди, котрі мали слабке здоров'я, не витримували виснажливих умов життя (голод, холод, антисанітарні умови, війни), хворіли і вмирали, оскільки, не вміючи запобігати хворобам і не маючи на те змоги, не могли протистояти їм. Так, у XIV столітті від епідемії чуми в Європі з населенням 100 млн. чоловік загинула його четверта частина.

Хвороби, прагнення їх уникнути, щоб вижити, змушували людей шукати х лікування та запобігання їм. Значну роль серед запобіжних заходів відіграло використання природних сил (води, повітря, сонця), а також фітотерапевтичних засобів, виявлених емпірично.

Життєвий досвід із формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров'я стає цінним набутком поколінь.

Самовіддана праця вчених, лікарів і науково-технічний прогрес дозволили розробити науково обгрунтовану й ефективну систему заходів боротьби з епідеміями.

Досягнення науково-технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини зумовили зміни і в її житті, характері праці й, безперечно, відобразились на ній самій.

Дослідженнями вченого І.В.Муравова встановлено, що з розвитком технічного прогресу скорочується частка м'язової діяльності в енергетичному балансі людства. Рухова активність людини в процесі сучасного виробництва істотно зменшується, що призводить до гіпокінезії. Гіпокінезія (hypo – малий, внизу і kynesis – рух) – це вимушене зменшення обсягу довільних рухів людини (мала рухливість) внаслідок характеру її трудової діяльності. Гіпокінезія негативно впливає на організм і зумовлює його виснаження.

Сучасні умови трудової діяльності людини несуть значні психічні навантаження на її організм. Темп праці, монотонність, соціальна ізоляція, збільшення навантажень на зоровий, слуховий та інші аналізатори – все це є причиною погіршення здоров'я.

Хоча побутові умови людей покращилися, проте поспіх, брак часу, великий потік інформації (потрібної і непотрібної) негативно позначаються на стані здоров'я сучасної людини.

Объяснение:

надіюсь я тобі до