Чёрная морская свинка с курчавой шерстью была скрещена с белой морской свинкой с гладкой (b) шерстью, в потомстве получилось расщепление по фенотипу : чёрные с гладкой и чёрные с курчавой шерстью морские свинки.во втором скрещивании чёрных морских свинок с курчавой шерстью были скрещены с белой гладкой шерстью получилось потомство : чёрные с курчавой шерстью , чёрные с гладкой шерстью, белые с курчавой и белые с гладкой.составте подробно схемы этих скрещиваний.

При розмноженні зигота, що утворилася в результаті злиття гамет, дає початок мільйонам і мільярдам клітин тіла. Кожна вихідна молекула ДНК дає початок двом новим молекулам РНК, із збереженням у незмінному вигляді всіх особливостей вихідної молекули. Процес подвоєння ДНК, що відбувається під час синтетичної стадії інтерфази, носить назву реплікації. Під час реплікації інформація, закодована в послідовності нуклеїнових основ молекули батьківської ДНК, передається з максимальною точністю дочірнім ДНК.

Объяснение:

За останні 10 років в Україні виконано 949 трансплантацій нирки, печінки, серця, підшлункової залози. З них 394 трансплантації проведено в НІХТ ім. О.О.Шалімова, що становить 41,5% від усіх трансплантацій в Україні. Також за останні 10 років в Україні зроблено 97 трансплантацій печінки, з яких — 94 пересадки частини печінки від живого родинного донора в НІХТ ім. О.О.Шалімова і 3 трансплантації трупної печінки в Запорізькому центрі трансплантації під керівництвом А.С. Никоненко. З 94 трансплантацій частини печінки від живого родинного донора в половині випадків трансплантації виконані дітям віком від 5 міс до 18 років. В середньому в НІХТ ім О.О.Шалімова проводиться 12-13 трансплантацій печінки в рік. Однак, потреба в пересадці печінки по Україні становить від 800 до 1200 трансплантацій щорічно. З 2010 по 2014 рр. в Україні виконано 612 органних трансплантацій, але щорічні потреби в трансплантації органів в країні в сотні разів перевищують ці цифри.
У світі на сьогоднішній день відзначається зростання трансплантаційної активності, прогрес в організації донорського процесу, оптимізація консервування органів, розширення показань до донорства, нові підходи в оперативній техніці, розширення переліку органів, що пересаджуються, нові підходи до імунологічного моніторингу, застосування нових імуносупресантів і протоколів.