1)значение молибдена в клетке 2)примеры липидов, осуществляющие запасающую, защитную и регуляторную функции 3)примеры углеводов, выполняющие функции: строительную, энергетическую, запасающую и опорную

1вопрос-ответ: Молибден является жизненно необходимым микроэлементом.
Его содержание в организме взрослого человека составляет примерно 5 мг, наибольшие его концентрации наблюдают в печени и почках.
Молибден - кофактор многих ферментов, которые обеспечивают метаболизм аминокислот (содержащих в своей структуре атом серы), а также ферментов, обеспечивающих метаболизм пуринов и пиримидинов.
повышает эффективность применения антиоксидантов (например, витамина С)
является важным компонентом тканевого дыхания
улучшает накопление азота в организме
увеличивает синтез аминокислот в организме

Наиболее важными источниками молибдена являются свинина, баранина, яйца, семена подсолнечника, бобовые, мука пшеничная, чечевица, огурцы, а также зерновые продукты, молоко и молочные продукты, крестоцветные.

Причины дефицита молибдена
Нерациональное питание
поступление значительного количества вольфрама (антагонист молибдена)
нарушения обмена
Последствия дефицита молибдена
снижение активности молибденсодержащих ферментов
повышенная возбудимость и раздражительность
ухудшение ночного зрения
тахикардия
повышение риска развития рака пищевода
Избыток молибдена
Причины избытка молибдена
чрезмерное поступление в организм с пищей, водой, лекарствами, БАД к пище
отравление молибденом во вредных условиях производства
дефицит меди в рационе
Последствия избытка молибдена
диспепсические явления
бесплодие
задержка роста
низкий вес детей при рождении
подагра (также возможна уратурия, мочекаменная болезнь)
угнетение кроветворения (анемия, лейкопения)

Сравнительная характеристика и особенности фитопланктона Байкала. Одной их основных особенностей фитопланктона Байкала является эндемизм ряда форм, отражающий - долговременность развитая альгофлорьгГ Эндемики в планктоне.озера составляют 5-9% от общего числа планктонных водорослей (табл. 1). За исключением рода Crateriponula, эндемизм проявляется на видовом и подвидовом "уровне, что служит критерием относительной молодости планктонной флоры (по сравнению с другими группами байкальских организмов, ранг эндемизма которых может достигать семейств). В байкальском планктоне обитают довольно редкие для водоемов планеты виды: эпифит Synedrä cyclopum из диатомовых, из золотистых Mallomonas vannigera Asmuad и зеленая водоросль Pediastrum privum (Printz) Hegew. Интересна и такая особенность некоторых водорослей Байкала как увеличенные размеры по сравнению с небайкальскими особями тех же видов (Мейер, 1922). Позже это отмечено в проводимых с участием автора исследованиях золотистых из родов Spini/eromonas и Mallomonas (Воробьеваи др., 1992).

РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА

мована на відтворення собі подібних та існування виду в часі. Пристосованість тварин визначається не лише виживанням особин у тих чи інших умовах середовища, але й їх здатністю давати потомство. Завдяки розмноженню утворюються наступні покоління організмів, які будуть продовжувати існування виду. Основою такої поведінки у тварин є різні інстинкти: статеві, батьківські, материнські тощо. Тому прояви репродуктивної поведінки в багатьох тварин мають видоспе-цифічний характер, тобто здійснюється більш або менш однаковим всіма тваринами того самого виду. Наприклад, шлюбний танок японських журавлів не переплутаєш із танцями фламінго.Переважна більшість різноманітних форм репродуктивної поведінки пов’язана із статевим розмноженням, оскільки цей тип розмноження тварин є переважаючим. Тому далі ми можемо користуватися терміном «статева поведінка», замінивши поняття «репродуктивна поведінка».Отже, репродуктивна поведінка тварин має різні прояви, спрямована на розмноження організмів та забезпечення існування виду.

Що спричинює циклічні зміни репродуктивної поведінки тварин?

Найголовнішою та найважливішою ознакою репродуктивної поведінки тварин є її циклічність, тобто повторюваність через певні проміжки часу. Це пов’язано з необхідністю підготовки організмів до розмноження, накопиченням сил та енергії для такого важливого й відповідального періоду як народження й вигодовування здорового по-томства. Головна причина циклічності розмноження тварин зумовлена необхідністю пристосувати пов’язані з цим витрати енергії (для залицяння, парування, турботу про нащадків) до найбільш сприятливої пори року із гарними кліматичними умовами, достатньою кількістю їжі та води. Тварини враховують і такі фактори середовища життя, як відсутність хижаків і паразитів. Тому в умовах помірного клімату розмноження більшості тварин зазвичай відбувається навесні та влітку. Є серед тварин і такі, які розмножуються декілька разів на рік (коралові риби) або розмножуються лише один раз у житті (тихоокеанські лососі, комахи одноденки, ланцетники). Тварини, які дозрівають швидко, можуть розмножуватися кілька разів упродовж літа та зберігати статеву активність восени й узимку. У тропічному кліматі циклічність розмноження часто визначається зміною посушливого й дощового сезонів року, оскільки це відзначається на запасах їжі й вологи