Важность охраны животного мира планеты

Со временем на Земле уменьшается численность растительного и животного мира. И зачем же это происходит? 
 животные исчезают только из-за охоты человека на них. Однако без рациональной и обдуманной охоты, регулирующей численность птиц и зверей, вряд ли сейчас существовали бы косули, олени, сайгаки. Многие виды животных исчезают от косвенного влияния человека на их жизнь.
А зачем надо сохранять диких, особенно редких и исчезающих животных? 
 если животных какого-то вида так мало, то они, видимо, не имеют никакого значения в природе, так что и после их исчезновения жизнь на Земле не остановится. Ведь таких примеров история знает немало. Однако те, кто так думает, глубоко заблуждаются.В нашей стране ведется большая работа по обогащению и охране природы, а успех этого во многом зависит от каждого из нас.
 Находясь в природе, надо относиться ко всему окружающему внимательно и осторожно. Нельзя собирать коллекции моллюсков, жуков, бабочек и других животных. Собирательство даже без злого умысла может нанести ощутимый вред природе. Любая самодеятельность в использовании животного мира беззаконна, не может быть допустима. Живая природа должна быть для всех неприкосновенной. Наблюдайте, фотографируйте, слушайте, любуйтесь, но не трогайте, не ловите.

Мітоз (рідше каріокінез або непрямий поділ) (від дав.-гр. μίτος — нитка) — найпоширеніший б поділу ядер клітин. Під час мітозу два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, розподіляються між двома новими ядрами. Мітозом діляться ядра всіх клітин багатоклітинних організмів, крім гамет[1].

Зазвичай після ядра ділиться й цитоплазма (процес цитокінезу), і в результаті материнська клітина повністю ділиться на дві дочірні. Проте в низці випадків цитокінез не відбувається, і утворені ядра лишаються в одній клітині. Прикладами можуть бути деякі клітини ембріона плодової мухи, гепатоцити та кардіоміоцити ссавців. Якщо ж цитокінез відбувається, він починається в анафазі й закінчується під час або одразу після телофази[1].

Мітоз і цитокінез складають M-фазу клітинного циклу, завдяки якій зберігається сталий каріотип багатоклітинного організму і виду в цілому та відбувається збільшення кількості клітин.

У різних груп еукаріот мітоз відбувається дещо по-різному. Прокаріотичні клітини діляться бінарним поділом, що відмінний від мітозу.

Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але під час мітозу відбуваються значні клітинні перебудови, тому його ділять на п'ять фаз: профаза, прометафаза, метафаза, анафаза і телофаза. Іноді прометафазу не виокремлюють.

У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.

У прометафазі каріоплазма і цитоплазма змішуються, хромосоми ще більше ущільнюються, на центромерах утворюються кінетохори, до них приєднуються мікротрубочки веретена поділу.

У метафазі хромосоми розташовуються на екваторі (на рівній відстані від полюсів ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку.

У анафазі з'єднання подвоєних ідентичних хромосом у районі центромери руйнується, хромосоми розділяються і розходяться до різних полюсів клітини.

У телофазі руйнується веретено поділу, утворюється ядерна оболонка навколо дочірніх ядер.

Подвоєння хромосом відбувається ще в інтерфазі, що не є частиною M-фази. В результаті цього в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву «X» (ідентичні копії материнської хромосоми, сполучені одна з одною в області центромери) (див. п. Мітотична хромосома)

Мітоз. 1 — інтерфаза (не належить мітозу); 2 — профаза, 3 — прометафаза, 4 — метафаза, 5 — анафаза; 6 — телофаза та цитокінез

Объяснение:

1.способы питания дробянок - характерны многообразные способы питания - автотрофы (фотоавтотрофы и хемоавтотрофы) , гетеротрофы (сапрофиты, паразиты) грибов - гетеротрофы (сапрофиты, паразиты) растений - автотрофы (фотоавтотрофы) , редко - миксотрофы животных - гетеротрофы (голозойное питание, паразиты) , редко - миксотрофы 2.способность к росту дробянок - непродолжительный период роста - до достижения максимального размера клеток. колонии растут неограниченно долго (пока не истощится питательная среда) грибов - неограниченный рост (т. е. растут в течение всей жизни) 3.способность к движению дробянок - некоторые передвигеются с жгутиков грибов - большинство неподвижны растений - большинство неподвижны (передвигаются с жгутиков некоторые водоросли и гаметы низших растений) животных - большинство подвижны (есть сидячие формы - губки, кораллы) 4.количество клеток тела дробянок - одноклеточные, колониальные грибов - одноклеточные, колониальные, многоклеточные растений - одноклеточные, колониальные, многоклеточные животных - одноклеточные, колониальные, многоклеточные 5.способы размножения дробянок - деление клеток надвое грибов - половое, бесполое, в т. ч. вегетативное растений - половое, бесполое, в т. ч. вегетативное животных - -половое, бесполое растений - неограниченный верхушечный рост животных - ограниченный