Врезультате фотосинтеза внутри растений образуется: а) целлюлоза б) крахмал в) сахароза г) фруктоза

Правильный ответ будет

a) целлюлоза

Фруктоза міститься в листках рослин

Объяснение:

МЕДИЦИНСКАЯ ГЕНЕТИКА - раздел генетики человека, изучающий роль наследственных факторов в развитии заболеваний. Основной задачей этой науки являются выявление, изучение, лечение и профилактика наследственных заболеваний.Наследственные заболевания - наследственные расстройства организма, связанные с нарушением генетического аппарата (генов, целостности или количества хромосом). Наследственные болезни делятся на генные, хромосомные и болезни Генные болезни - наследственные болезни, вызванные генными мутациями. Эти болезни могут быть доминантными аутосомными (полидактилия) (ил. 114) или рецессивными аутосомными (фенилкетонурия, болезнь Тея-Сакса), рецессивными сцепленными с Х-хромосомой (гемофилия, дальтонизм), сцепленными с Y-хромосомой (ихтиоз). Плейотропным действием одного гена объясняется болезнь Марфана.

Хромосомные болезни - это наследственные болезни, вызванные хромосомными и геномными мутациями. Общим для всех хромосомных болезней являются множественные поражения. Это врожденные пороки развития, замедление роста, нарушение функций регуляторных систем, отставание психического развития и др. Хромосомные мутации в основном вызывают тяжёлые аномалии, несовместимые с жизнью (например, синдром «крика кошки», 46,5-). Примерами геномных мутаций являются синдром Дауна (47, 21+), синдром Патау (47, 13+), синдром Эдвардса (47, 18+) и др.

с наследственной предрасположенностью.

Объяснение:

Ріст бактерій — процес, при якому при поділі клітини з кожної бактеріальної клітини виникає дві дочірні бактерії — клони. В результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. Не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається експоненціальному росту.

У процесі росту зовнішній вигляд грибів може змінюватися до невпізнання. Спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. Міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. Після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. У ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. Це можна відзначити на прикладі пеніцила. Його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. У багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження рослин. 

Тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. Індивідуальний розвиток тварин триває все життя.

Під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.

Розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.

Індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:

–         внутрішньоутробний (ембріональний);

–         після утробний (постембріональний). 

Ріст і розвиток рослин До важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. В одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. Разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. Особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування

Тривалість життя;Тварин декулька років,рослин 

Як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. У різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років.

Рослини поширенні Найбільш різноманітним є рослинний світ в екваторіальних широтах. Клімат там жаркий і вологий протягом року. Це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. Дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро. 

У тропічних широтах, де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. Тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. До таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи. 

У помірних широтах, де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. Хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. Дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму скидають листя. У південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак). 

В арктичних широтах протягом всього року переважають низькі температури повітря. Тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка).