Членистоногие-мелкие животные .самые крупные из них , некоторые из морских раков -имеют тело примерно такое же как у кошки или зайца.почему среди членистоногих не было и нет крупных животных?

Членистоногие не всегда были мелкими животными. Среди вымерших Трилобитов (один из классов Членистоногих) встречались настоящие гиганты длиной до 3-х метров (Эвриптериды). В классе Насекомых, Каменноугольном периоде, особи как минимум одного вида достигали метровой длины. Возникновению более крупных организмов препятствовал хитиновый панцирь (экзоскелет). Он не растягивается, препятствуя росту. Растущая организация клеток вынуждена постоянно «линять» – сбрасывать старый панцирь и создавать новый, большего размера. Это технически сложно и энергетически не выгодно. Лишние затраты. Гигантских Трилобитов, в конце концов, вытеснили более экономные Головоногие Моллюски (Осьминоги и Кальмары). А крупных Насекомых Карбона заменили Высшие Позвоночные.

Серце — порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса. Воно розташоване всередині грудної клітки і міститься у навколосерцевій сумці,що утворена сполучною тканиною.Будова серця відповідає його функції. Воно розділене суцільною перегородкою на дві ізольовані одна від одної частини — ліву і праву.Серце людини у стані спокою скорочується 60–80 разів на хвилину і перекачує близько 5 л крові. Функцію скорочення забезпечує серцевий м’яз. Серце скорочується ритмічно. Скорочення та розслаблення передсердь та шлуночків відбуваються в певній послідовності і чітко узгоджені у часі. Одне повне скорочення та розслаблення передсердь і шлуночків становить серцевий цикл. Він складається з трьох фаз: скорочення передсердь (0,1 с), скорочення шлуночків (0,3 с), загальної паузи (0,4 с). Тривалість усього серцевого циклу становить приблизно 0,8 с. Такий відпочинок у проміжках між скороченнями достатній для того, щоб працездатність серцевого м’яза повністю відновилася.Серце здатне до мимовільних серцевих скорочень. Людина не може підсилювати або змінювати частоту скорочення серця. У той же час серцю властива автоматія, тобто здатність ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразників та участі нервової системи, під впливом імпульсів, що виникають у самому серці. У серцевому м’язі автоматія забезпечується особливими м’язовими клітинами, в яких періодично виникає збудження, що передається на м’язові стінки обох передсердь і шлуночків.БУДОВА СЕРЦЯ1 — аорта; 2 — легеневий стовбур; 3 — легеневі вени; 4 — ліве передсердя; 5 — клапан аорти; 6 — митральний клапан; 7 — перегородка; 8 — перикард; 9 — міокард; 10 — лівий шлуночок; 11 — правий шлуночок; 12 — нижня порожниста вена; 13 — тристулковий клапан; 14 — клапан легеневого стовбура; 15 — ендокард; 16 — праве передсердя; 17 — легеневі вени; 18 — верхня порожниста вена 

Задание 1.

1. Агиртида

2. Кариоплазма

3. Бентос

4. Озон

5. Ионосфера

Задание 2.

Кислород - наиболее активный газ. В пределах биосферы происходит быстрый обмен кислорода среды с живыми организмами или их остатками после гибели. Свободный кислород современной земной атмосферы является побочным продуктом процесса фотосинтеза зеленых растений и его общее количество отражает баланс между продуцированием кислорода и процессами окисления и гниения различных веществ. Кислород, содержащийся в атмосфере и в поверхностных минералах (осадочные кальциты, железные руды), имеет биогенное происхождение и должно рассматриваться как продукт фотосинтеза. В некотором отношении круговорот кислорода напоминает обратный круговорот углекислого газа. В основном он происходит между атмосферой и живыми организмами. Для полного обновления всего атмосферного кислорода требуется около двух тысяч лет. Большая часть кислорода, вырабатываемого в течение геологических эпох, не оставалась в атмосфере, а фиксировалась литосферой в виде карбонатов, сульфатов, оксидов железа. Масса кислорода, циркулирующего в биосфере в виде газа или сульфатов, растворённых в океанических и континентальных водах, в несколько раз меньше. Кислород очень токсичен для клеток и тканей.

Задание 3.

( На вложенной фотографии )