Сравните процессы анаэробного и аэробного дыхания условия протекания скорость конечный продукт кпп признаки сравнения аяна ровное дыхание и аэробное дыхание

Механизм образования тромба.

При повреждении кровеносного сосуда из его стенки начинают выделяться вещества, тормозящие антиагрегационные процессы (то есть процессы препятствующие свертыванию крови) в данном месте кровяного русла. При этом тромбоциты начинают изменяться и распадаться, а в кровь выделяются прокоагулянты (тромбин и тромбопластин) – вещества свертыванию крови. Под действиемтромбина фебриноген (белок влияющий на скорость оседания эритроцитов) превращается в фибрин, который в виде сеточки из нитей образует основу тромба. В ячейках этой сети собираются клетки крови: агрегированные тромбоциты, лейкоциты и эритроциты. Конструкция со временем уплотняется. Процесс тромбообразования закончен и «утечка» крови устранена.

Класифікація біотичних чинників

Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:

1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;

2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;

3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;

4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.

Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.

За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:

а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;

б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;

в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;

г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;

д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;

е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.

Объяснение: