Плз хелп с лабораторнойцель работы: на основании изучения макро-и макроскопического строения и свойств натуральной и преобразованной костей выявить роль различных компонентов структуры и состава костейход работы: 1 рассмотрите макроскопическое строение распиленной кости.выявите следующие элементы: -плотное компактное костное вещество; -губчатое вещество-найдите надкостницу.удается ли отделить ее от плотного вещества? -найдите гиалиновый(гладкий)хрящ на головках кости; -найдите полость-местонахождение желтого костного мозга; -определите типы исследуемых костей

1.Центральна та перефирична

2.Гіпофіза - провідна залоза ендокринної системи хребетних тварин.

3.Гормони

4.Стате́вий диморфізм—це анатомічні відмінності між самцями і самицями одного і того ж біологічного виду, не враховуючи статевих органів.

5.Функция эндокринной системы заключается в регуляции деятельности органов в следствии выделения секретов эндокринных желез - гормонов. Эндокринные железы - это органы эндокринной системы. А каждый орган организма нуждается в контроле со стороны нервной системы. Импульсы от нервной системы, поступающие к эндокринным железам секреции их гормонов в зависимости от надобности организма

Подробнее - на -

Объяснение:

Відповідь:

Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.

Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.

Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат —  положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.

Пояснення: