Як комахи (2 приклада), дощовий черв'як, ссавець (2 приклада крі пристосувалися у ґрунті, які у них виникли (11 клас)

Комаха:

Гнойовий жук – має жорсткі надкрила, гладке без волосків і шипів тіло, лапки для копання м'якого грунту, відкладає яйця в гній, личинки розвиваються і харчуються в гної.  

Мурахи-дрібні розміри, розвинені щелепи для риття землі і видалення з земляних ходів грудочок грунту і рослинних залишків.  

Дощовий черв'як:

гнучке тіло і дуже міцна мускулатура - переваги для пересування в грунті.  

Ссавці:

мають пристосування у вигляді потужних риють кінцівок з міцними кігтями, що дозволяють легко проривати довгі і звивисті ходи під землею (кроти, землерийки).

1.Опылителями растений в лесу чаще всего оказываются пчелы, шмели и бабочки. Таким образом, между насекомыми-опылителями и цветковыми растениями существует тесная связь.
2.В лесу имеется немало растений, семена которых снабжены сочными придатками и распространяются муравьями, например: копытень, различные виды хохлаток, фиалок н др.
3.Главные разносчики семян — это различные виды дроздов, рябчик, тетерев, глухарь, коноплянка, снегирь, свиристель. Довольно велик и перечень зверей: медведь, кабан, лисица, барсук, белка, лесные мыши.
4.звери и птицы, питающиеся сухими плодами, приносят растениям не только вред, но и известную пользу. Они распространению семян, их рассеиванию. Перенося плоды с места на место (например, в свои норы, кладовые и т. д.) , четвероногие и пернатые обитатели леса часть их роняют, теряют. Так может произойти и с белкой, и с лесными мышами, и с бурундуком, и с кедровкой. Сойка специально прячет желуди в мох, делая запасы корма. Однако потом птица многих из своих «кладов» не находит.

1) Це зумовлено тим, що рідина починає бульше виходити з потом і організм таким чином регулює водно-сольовий баланс організму.
2) З підвищенням температури (зовн.серед.) у людини підвищується тиск, тому потрібно, щоб кров була більше насичена водою.
3) Ще однією причиною, можуть бути, набряки, у цьому випадку, вода переходить з судинного русла у міжклітинне середовище, і тоді кількість води у організмі не зменшується, але у судинному руслі її не досить, тому гормональна регуляція дає сигнал на зменшення виділення води з сечею.