2) осьминог3) голый слизень4) беззубкаа2. терка или радула у многих моллюсков находится в: 1) желудке2) глотке3) тонкой кишке4) на поверхности раковиныаз. ток воды через сифоны беззубки обеспечивается: 1) разностью давления воды на входе и выходе2) движениями ресничек мантии, жабр, ротовых лоп3) заглатыванием воды, 4) сокращениями мускулатуры тела​

осьминог

Терка или радула находиться втонкой кишке

   Ярусность - расчлененность биоценоза и агроценоза на слои, ярусы, пологи, биогоризонты, т. е. структурные или функциональные части, имеющие различную степень сомкнутости и принимающие различное участие в ассимиляции и аккумуляции веществ и энергии.
   Ярусность будем отмечать "Я."
    Надземная "Я." - результат отбора видов произрастать совместно, используя различные горизонты надземной среды. "Я." наиболее хорошо выражена в лесах умеренного пояса. В них различают ярусы: древесный (иногда их 2), кустарниковый, травяной или травяно-кустарничковый, моховой или лишайниковый. "Я." могут быть образованы одним или двумя и более видами, в том числе относящимися к различным Экобиоморфам, например древесный ярус из хвойных и листопадных деревьев в смешанных лесах. Ярусы выделяют, когда входящие в их состав растения достаточносомкнуты. Каждый ярус характеризуется особыми условиями среды (особенным световым и температурным режимом и пр.). Эпифиты и лианы — внеярусные растения.Молодые и угнетённые особи высокорослых растений, как правило, относят к ярусу, вкотором расположены их деятельные органы. В некоторых типах фитоценозов (большинство травяных, определённые типы тропических дождевых и широколиственных лесов) "Я." отсутствует или выражена слабо. Отсутствие "Я." или её слабая выраженность - также существенный признак структуры фитоценозов. Ярусы формируются в процессе становления фитоценозов, а в дальнейшем или представляют достаточно устойчивое образование (например, "Я" ели в еловых лесах), или подвержены изменениям в течение вегетационного сезона (например, ярусы, образованные травами или листопадными деревьями), а иногда от года к году (травяные полидоминантные ярусы). В зависимости от глубины укоренения растений в фитоценозах иногда различают "Я." подземную. Однако отчётливо выделить можно один ярус и лишь редко, например на солонцах или в аридных районах, в местах с близким залеганием грунтовых вод,выявляется второй ярус скопления поглощающих корней в почве, увлажненной грунтовыми водами.

Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. Цей зв’язок існує з часу виникнення людини. Життя на Землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. Рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого балансу повітряного басейну. Щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню. Будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин.

Зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок погли¬нання листками звукової енергії. Благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. Сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. Важливу роль відіграє естетичний та психологіч¬ний вплив рослин на людину.
Проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. Багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості. У господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель.
У процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вугле¬кислий газ. Таким чином, зелені рослини забезпечують життя на Землі, відіграючи на ній, за словами К.А. Тимірязєва, роль космічного фактора. Так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу.
Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. Рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана.
Серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи- деревна і трав'яна рослинність. Деревна рослинність використовується в лісовом\ господарстві і лісовій промисловості. Природна трав'яниста рослинність (луки і па¬совища)- важлива кормова база тваринництва. Природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. Високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна.
Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів.
Як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є осно¬вною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на Землі.
Ліс - глобальний акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого балансу. Найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу.
Отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. Рослинність формує середовище, необхідне для життя людини