Какой механизм забывания у оперативной памяти?​

Содержащиеся в полупроводниковой оперативной памяти данные доступны и сохраняются только тогда, когда на модули памяти подаётся напряжение. Выключение питания оперативной памяти, даже кратковременное, приводит к искажению либо полному разрушению хранимой информации

Спільні ознаки

1) мембрана будова органоїдів;

2) наявність сформованого ядра, що містить хромосомний набір;

3) схожий набір органоїдів, характерний для всіх еукаріот;

4) подібність хімічного складу клітин;

5) схожість процесів непрямого поділу клітини (мітоз);

6) схожість функціональних властивостей (біосинтез білка), ви­користання перетворення енергії;

7) участь у процесі розмноження.

Відмінні ознаки

Органоїди

Рослинна клітина

Тваринна клітина

Целюлозна клі­тинна стінка

Розташована поверх клі­тинної мембрани

Відсутня

Пластиди

Хлоропласти, хромопла- сти, лейкопласти

Відсутні

б жив­лення

Автотрофний (фототроф- ний)

Гетеротрофний (сапро- трофний, паразитичний)

Клітинний

центр

У нижчих рослин

В усіх клітинах

Включення

Запасні поживні речо­вини у вигляді зерен крохмалю, белка, кра­пель олії, вакуолі з клі­тинним соком; кристали солей

Запасні поживні речовини у вигляді зерен і крапель (білки, жири, вуглевод глі­коген); кінцеві продукти обміну, кристали солей; пігменти

Вакуолі

Крупні порожнини, заповнені клітинним со­ком — водним розчином різних речовин, що є за­пасними або кінцевими продуктами. Осмотичні резервуари клітини

Скоротливі, травні вакуо­лі. Звичайно дрібні

Синтез АТФ У хлоропластах, мітохондріях У мітохондріях

Особливості об­міну речовин Процеси синтезу мають перевагу над процесами розпаду Процеси синтезу мають перевагу над процесами розпаду

Висновок: подібність в структурно-функціональній органі­зації рослинної і тваринної клітини свідчить про їх спільне похо­дження та належність їх до еукаріотів. їхні відмінності пов’яза­ні з різним харчування: рослини — автотрофи, а твари­ни — гетеротрофи.

Объяснение:

❤

Свет поступает на глазное яблоко, глазодвигательные мышцы обеспечивают оптимальное его положение. Свет проходит через прозрачную роговицу и зрачок и попадает на хрусталик. Хрусталик обеспечивает фокусировку изображения на сетчатке, после прохождения его через прозрачное стекловидное тело. На сетчатке изображение получается уменьшенным и перевернутым. Свет на сетчатке вызывает возбуждение фоторецепторов и преобразование света в нервные импульсы. Нервные импульсы передаются в головной мозг через зрительный нерв. Зрительные нервы проникают в череп через специальные отверстия и сходятся вместе, а затем внутренние части нерва перекрещиваются и снова расходятся, формируя зрительные тракты. В результате все, что мы видим справа, оказывается в левом зрительном тракте, а то, что слева, в правом. Зрительные тракты заканчиваются в верхних буграх четверохолмия среднего мозга и зрительных буграх таламуса, где информация проходит дополнительную обработку. Окончательная обработка информации происходит в зрительных зонах затылочных долей обоих полушарий, там изображение снова переворачивается «с головы на ноги»