Один из признаков, позволяющий отличить живое от не живого?

отсутствие

обмен веществ и превращение энергии

Останні десятиріччя характеризуються несприятливою демографічною ситуацією, яка набула сталого характеру. Сучасне буття населення України супроводжується глибоким порушенням механізму його відтворення, погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик.

Особливе занепокоєння викликає відсутність ознак демовідтворення, що створює певну небезпеку для держави. Згідно з останніми даними ВООЗ Україна займає останнє місце серед країн Євросоюзу за показником природного приросту населення. Звичайно, така ситуація зумовлена особливостями репродуктивної поведінки та репродуктивної мотивації населення (системи дій, відносин та психічного стану особи, що спонукає її до потреби в дітях), яка залежить від економічного та соціальнопсихологічного стану населення держави. Суттєве значення у виконанні дітородної функції має і стан репродуктивного здоров"я.

Формування репродуктивної системи - процес тривалий і складний.

Адже, за визначенням ВООЗ, репродуктивне здоров"я - це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи та її порушень. Здоров"я жінки і його невід"ємний компонент - репродуктивне здоров"я - значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі матері, в період новонародженості, дитинстві та підлітковому віці.

А нині, лише за даними офіційної статистики, майже кожна третя дитина з"являється на світ з відхиленнями в стані здоров"я, а 27 із кожної тисячі народжуються з вродженими вадами. Значне навантаження з проблем репродуктивного здоров"я припадає на дітей підліткового віку та молодь. Згідно з класифікацією ВООЗ термін "підлітки" включає осіб 10-19 років, "молодь" - 15-24 років, "молоді люди" - у віці між 10 та 24 роками.

В підлітковому періоді відбувається біологічний розвиток, починаючи з пубертатного періоду до повної репродуктивної зрілості, а також психологічний розвиток від пізнавальних і емоційних типів дитячого віку до таких дорослої людини і перехід від дитячого стану повної соціально-економічної залежності до будь-якого виду відносної незалежності. 

Останні десятиріччя характеризуються несприятливою демографічною ситуацією, яка набула сталого характеру. Сучасне буття населення України супроводжується глибоким порушенням механізму його відтворення, погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик.

Особливе занепокоєння викликає відсутність ознак демовідтворення, що створює певну небезпеку для держави. Згідно з останніми даними ВООЗ Україна займає останнє місце серед країн Євросоюзу за показником природного приросту населення. Звичайно, така ситуація зумовлена особливостями репродуктивної поведінки та репродуктивної мотивації населення (системи дій, відносин та психічного стану особи, що спонукає її до потреби в дітях), яка залежить від економічного та соціальнопсихологічного стану населення держави. Суттєве значення у виконанні дітородної функції має і стан репродуктивного здоров"я.

Формування репродуктивної системи - процес тривалий і складний.

Адже, за визначенням ВООЗ, репродуктивне здоров"я - це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи та її порушень. Здоров"я жінки і його невід"ємний компонент - репродуктивне здоров"я - значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі матері, в період новонародженості, дитинстві та підлітковому віці.

А нині, лише за даними офіційної статистики, майже кожна третя дитина з"являється на світ з відхиленнями в стані здоров"я, а 27 із кожної тисячі народжуються з вродженими вадами. Значне навантаження з проблем репродуктивного здоров"я припадає на дітей підліткового віку та молодь. Згідно з класифікацією ВООЗ термін "підлітки" включає осіб 10-19 років, "молодь" - 15-24 років, "молоді люди" - у віці між 10 та 24 роками.

В підлітковому періоді відбувається біологічний розвиток, починаючи з пубертатного періоду до повної репродуктивної зрілості, а також психологічний розвиток від пізнавальних і емоційних типів дитячого віку до таких дорослої людини і перехід від дитячого стану повної соціально-економічної залежності до будь-якого виду відносної незалежності.